Те, що бюджет хоча б планують ухвалити в цілому до 1 грудня, а не до 1 січня, є наслідком передусім умов МВФ.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів голова комітету економістів України Андрій Новак, оцінюючи держбюджет-2019, до якого внесли понад 2 тисячі поправок, але ухвалити документ планують до 1 грудня.
«В принципі, те, що поправок понад 2 тисячі, не так уже й критично, якщо порівнювати, наприклад, із минулорічним бюджетним процесом. Тоді було понад 4 тисячі поправок від народних депутатів. Фактично, цього року кількість поправок удвічі менша. Далі все залежатиме від парламенту – наскільки оперативно та ефективно він розглядатиме ці правки й ухвалюватиме бюджет у цілому», – зазначив Новак.
«Річ у тім, що МВФ поставив умову, що на наступний транш Україна може розраховувати лише після остаточного ухвалення держбюджету», – констатував він.
За його словами, цю позицію кредиторів можна зрозуміти.
«Вони хочуть захистити себе від сюрпризів, подібних до тих, що були в минулому. Йдеться про те, коли між першим та другим читанням раптом виникла ідея збільшити мінімальну зарплату відразу вдвічі – з 1600 до 3200 гривень», – пояснив економіст.
Проект бюджету-2019: чим відрізняється від пропозицій на 2018 рікУ проекті бюджету на 2019 рік закладено зростання доходів, витрат і інфляції. Курс гривні може зміцнитися, а мінімалка вирости.
На його переконання, кредитори хочуть побачити остаточно ухвалений бюджет як закон для того, щоб оцінити дохідну частину, витратну, а вже потім надавати кошти.
Експерт припустив, що за таких обставин, оскільки уряд має дуже гостру потребу в грошах, про що свідчить недоотримання до бюджету майже 100 мільярдів гривень на сьогодні відповідно до плану надходжень, кошторис намагатимуться ухвалити.
«З огляду на це уряд разом із парламентом робитимуть усе, щоб ухвалити бюджет якомога раніше, до Нового року. Дуже великий мотиватор – кошти МВФ. Без них уряду буде складно закрити поточний фінансовий рік», – додав він.
Економіст уточнив, що варіант, в якому уряд подав проект бюджету, оптимістичний, особливо щодо показників низької інфляції, курсу 29,4 гривні за долар.
Наприклад, щодо курсу виходить так, що уряд планує навіть певне зміцнення гривні, при тому, що в бюджеті на 2018 рік закладений середній курс 29,3 гривні за долар, а на кінець 2018 року – 30,1 гривні до долара. Якщо на наступний рік планують 29,4 гривні за долар, то уряд разом із НБУ планують зміцнення гривні, що йде врозріз із прогнозами МВФ і Світового банку, які попереджають про повільну девальвацію гривні», – підкреслив він.
Крім того, нереалістичним виглядає показник інфляції 7,4%, враховуючи, що наступного року уряд планує підвищення цін на енергоресурси – газ, електроенергію, наголосив експерт.
«Енергоносії – обов’язковий елемент собівартості всіх без винятку товарів і послуг. Отже, підвищення цін на енергоресурси викличе ланцюгову реакцію – подорожчають усі товари та послуги. Низький показник інфляції в таких умовах виглядає нереалістичним», – резюмував Андрій Новак.
Раніше «Слово і Діло» аналізувало, як проект бюджету-2019 відрізняється від проекту на цей рік.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»