Міжнародна ділова газета Financial Times вважає, що рішення Священного синоду Вселенського патріархату про надання автокефалії Українській православній церкві може призвести до нового вторгнення Росії в Україну. У самій РФ говорять, що автокефалія загрожує розколом всьому православ'ю, а також може призвести до церковного конфлікту в самій Україні. Ми спробували розібратися, чи можлива в Україні релігійна війна.
Синод уповноважений заявити
Засідання Синоду Вселенського патріархату, на якому були ухвалені історичні для України рішення, відбулося 11 жовтня. Серед іншого, Синод підтвердив рішення продовжити процедуру дарування автокефалії Української православної церкви, ухвалив зняти анафему з голови УПЦ КП Філарета (Денисенка) та предстоятеля УАПЦ Макарія (Малетича), а також скасував дію синодального листа 1686 року, який дозволяв Московському патріарху хіротонізувати (висвячувати) Митрополита Київського. Останнім рішенням Вселенський патріархат не тільки залишив за собою право хіротонії голови Київської митрополії, а й фактично вивів Київську митрополію з багаторічного підпорядкування Московському патріархату.
Таким чином, Вселенський патріархат вбив одразу кількох «зайців». Зрозуміло, що томос про автокефалію може бути наданий певній церкві. Тим часом УПЦ Московського патріархату (УПЦ МП) як частина канонічної Російської православної церкви (РПЦ) про цю привілею не просила. Інші православні конфесії України – УПЦ Київського патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) – вважалися неканонічними, а значить, не могли звертатися з таким проханням. Зняття анафеми з обох ієрархів практично ліквідувало цю проблему.
Таким чином, Вселенський патріархат, хоч і не надав автокефалію тут і зараз, проте відкрив шлях для скликання Об'єднавчого собору, на якому може бути створена єдина Українська православна церква, а також обраний її голова. Цією людиною цілком може стати й Філарет як голова однієї з найбільших українських православних конфесій, що підтримує ідею помісної церкви. І тоді нова українська церква отримає автокефалію. Таким чином, доля надання томосу, фактично, вирішуватиметься в самій Україні.
Варіанти для Росії
Ці рішення викликало паніку в лавах РПЦ, яка з відходом України перестане бути найбільшою помісною православною церквою в світі. Теоретично РПЦ може втратити й Білорусь, тому що юрисдикція Київської митрополії до 1686 року поширювалася й на територію цієї країни. У відповідь РПЦ на чолі з патріархом Кирилом (Гундяєвим) ухвалила рішення розірвати євхаристійне спілкування з Константинополем і змусила до цих же дій Білоруську православну церкву як частину РПЦ. Євхаристійне спілкування означає перш за все можливість спільного служіння двома священиками різних автокефальних православних церков у межах Всесвітнього патріархату. Відмова від цієї можливості означає самоізоляцію й розрив єдності РПЦ зі Вселенським патріархатом, а також створює передумови для великого розколу в світовому православ'ї.
На цьому можливості дипломатичної боротьби для РПЦ вичерпуються, оскільки інші помісні православні церкви зайняли вичікувальну позицію. Які ще козирі може пред'явити РПЦ (тобто сама Росія) для того, щоб зберегти Україну в своїй орбіті? Про один із таких козирів розповіла в своїй редакційній статті відома міжнародна ділова газета Financial Times. На думку FT, президент РФ Володимир Путін обрав собі в помічники РПЦ в спробі поновити статус Росії як великої держави. При цьому втрата України знижує вагу Росії в православному світі й завдає важкого удару концепції «русского мира». Все це відбувається на тлі падіння рейтингу Путіна після впровадження пенсійної реформи. Водночас томос може збільшити шанси на переобрання президентом Петра Порошенка, а також надасть нового імпульсу прихильникам повної незалежності України від Росії.
У цій ситуації, як вважає FT, Кремль може вдатися до військової сили для того, щоб захистити святині РПЦ на території України. Тут, утім, варто зазначити, що військове вторгнення РФ в Україні на релігійному ґрунті – вкрай малоймовірний сценарій розвитку подій. По-перше, він пахне відвертим середньовіччям. По-друге, такий «хрестовий похід» не може бути обмежений якоюсь локальної операцією на кшталт введення «іхтамнетов» на Донбас. Тут потрібно повномасштабне вторгнення, адже російським військам обов'язково потрібно буде захопити Київ як найдавніший центр православ'я й місто, в якому розташована одна з найважливіших святинь, що належать УПЦ МП, – Києво-Печерська Лавра. Ще однією метою має стати контроль над Почаївською Лаврою, розташованою в Тернопільській області.
В УПЦ КП назвали можливі терміни отримання томосуВселенський патріархат може надати томос про автокефалію Української православної церкви на Синоді, який відбудеться у другій половині листопада поточного року.
Таким чином, Росія має захопити та окупувати більшу частину території України. Підготовка до такої операції не пройде непоміченою для світової спільноти, оскільки для широкомасштабного вторгнення до нашої країни армія РФ потребує хоча б в часткової мобілізації. Ще більше зусиль і людських жертв потребуватимуть заходи з утримання захопленої території. Такі дії самі по собі загрожують серйозними міжнародними витратами для Росії, а релігійне підґрунтя послужить лише обтяжувальною обставиною. Крім того, не можна виключати, що російський «хрестовий похід» взагалі зазнає невдачі.
Однак Росії зовсім необов'язково влаштовувати нове вторгнення в Україну. Кремлю цілком вигідні й внутрішні конфлікти, які можуть виникнути в нашій країні, наприклад, внаслідок спроб захоплення «автокефалами» храмів і святинь УПЦ МП.
Настрої в Україні
Для внутрішнього цивільного конфлікту важливі відповідні настрої в суспільстві. Соціологічне дослідження, проведене Центром Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 16 до 22 серпня 2018 року, показують, що більшість громадян України (35,4% проти 19,2%) підтримують надання автокефалії. Причому порівняно з травнем кількість прихильників томосу зросла на 4%. Більшість людей, які підтримують автокефалію, перебувають у лавах УПЦ КП (60,9%). На користь автокефалії висловилися й 26,8% прихожан УПЦ МП. Звертають на себе увагу 33,5% тих, яким питання томосу взагалі байдуже. Втім, порівняно з травнем кількість байдужих скоротилася приблизно на 1%.
Тут же цікаві результати ще одного дослідження, проведеного Центром Разумкова в березні: 28,7% опитаних відносять себе до Київського патріархату й лише 12,8% – до Московського. При цьому понад 55% опитаних вважають, що українські православні мають об'єднатися саме навколо Київського патріархату.
Соціологічні дослідження показують, що ідея надання автокефалії користується підтримкою більшості населення України, а значить, передумов для виникнення внутрішнього громадянського конфлікту на цьому ґрунті в нашій країні не існує. У цій ситуації в Росії залишається лише один шанс – розпалити його ззовні.
Такий сценарій був відмінно відпрацьований на Донбасі. Росіяни могли б спровокувати захоплення «націоналістами» якогось православного храму й спробувати розгойдати ситуацію навколо цього випадку. В інтересах російських спецслужб влаштувати якомога кривавішу провокацію для того, щоб звинуватити українську сторону в розпалюванні конфлікту на релігійному ґрунті, а також показати, що надання томосу було неправильним рішенням. Значною мірою, саме такого розвитку подій і слід всерйоз побоюватися українській владі після того, як питання з автокефалією буде вирішене.
Ігор Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»