Роботодавців хочуть штрафувати за затримку зарплат. Що з цього вийде?

Читать на русском
Олег Устенкоексперт у сфері економіки

У Мінсоцполітики розробили законопроект, покликаний захистити право працівників на своєчасну оплату праці. Якщо законопроект буде ухвалений, роботодавців зобов'яжуть у разі затримки зарплати понад 15 днів виплачувати працівнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. При цьому працівник може до виплати належної йому суми в повному обсязі тимчасово припинити виконання своїх трудових обов'язків. Наразі законопроект проходить узгодження в органах виконавчої влади. До слова, міністр соцполітики Андрій Рева пообіцяв нові підвищення заробітної плати. «Уряд і надалі проводитиме політику підвищення рівня оплати праці, зокрема працівникам бюджетної сфери», – заявив чиновник ще на початку літа цього року.

Економіст, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко зазначив, що така ініціатива має декілька суперечливих моментів.

На його думку, цілком імовірно, що міністр соцполітики намагається набрати якісь додаткові бали на тлі минулого підвищення тарифів і майбутнього в короткостроковій перспективі.

«Потрібно показувати якісь результати, що начебто йде робота, пов'язана із соціальним захистом населення. Це для них важливий мотиватор. Таким чином, купується лояльність населення. З одного боку, удар по тарифах, а з іншого – дбають, щоб нічого поганого не сталося із затримкою зарплат», – підкреслив Устенко.

Другий аспект полягає в тому, що працівники після ухвалення такого законопроекту опиняться в неоднозначній ситуації, додав він.

За його словами, з одного боку, карти в руках працівника, роботодавець зобов'язаний виплачувати гроші вчасно, або, якщо є затримка, то буде пеня, до того ж є й адміністративна відповідальність.

«Але з іншого боку, на тлі безробіття, яке зафіксоване на позначці 10%, що є високим рівнем, слабко можна собі уявити, що позовів проти роботодавців раптом виявиться дуже багато», – уточнив економіст.

На його думку, це радше декларативний законопроект, ніж такий, що змінює ситуацію.

Однак може бути й третій аспект у цій ситуації. Можливо, Рева щось знає, і в його прогнозі ситуація може розвиватися за негативним сценарієм. Хоча навряд чи аналітичний апарат Мінсоцполітики настільки об'ємний і правильний, що вони можуть прогнозувати різні сценарії, але й виключати цього не можна, акцентував він.

«Якщо вони перебувають у логіці того, що йде уповільнення світового економічного зростання, про що попереджає МВФ, то значить, вони прогнозують падіння цін на товари, які належать до сировинної групі. Тоді можливе падіння економіки України. Але мало віриться, що в Мінсоцполітики роблять такі глибокі аналізи», – пояснив експерт.

У кожному разі, якщо заявляти про запровадження таких заходів, потрібно розуміти, що працівники в підсумку будуть у двоякому становищі. Роботодавець не виплачує зарплату вчасно не з власної ініціативи, як правило, а через проблеми з розрахунками, наголосив він.

«А якщо є проблеми з розрахунками, то є проблема більш значуща, більш високого рівня, ніж небажання одного розрахуватися з іншим», – констатував фахівець.

При цьому рівень облікової ставки НБУ низький, і навіть якщо вона підніметься до 20%, то в середньому, в контексті пені, це буде близько 1,5%, що нараховуватиметься на зарплату.

«Якщо затримують зарплату, а, як правило, це люди з низьким рівнем доходів, то на кожну тисячу гривень, яку недоплатили, потрібно доплатити 15 гривень на місяць. Ця цифра підтверджує, що це радше декларативне судження, ніж реальність», – резюмував Олег Устенко.

Повне інтерв'ю міністра соцполітики Андрія Реви «Слову і Ділу» можна почитати за посиланням.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: