Що ближче до президентських виборів, то яскравішою й різноманітнішою стає політична реклама кандидатів. Починаючи з початку січня, коли стартує офіційна частина виборчої кампанії, кандидати розпочнуть змагання буквально за кожен голос. Втім, уже зараз штаби тестують найбільш вірогідні сценарії протистояння.
Найбільш цікавим є так зване «таргетування пари», або визначення основного ймовірного візаві кандидата в другому турі. Як правило, цю технологію використовують у штабах найбільш рейтингових учасників виборчих перегонів, утім, тією чи іншою мірою кожен із претендентів на головну посаду в країні знає своїх потенційних виборців і конкурентів, які також змагатимуться за їхню прихильність.
Що ж до самого прогнозу виходу до другого туру, то в цьму питанні є ймовірними кілька сценаріїв, які можна спроектувати виходячи з даних соціологічних опитувань. Однак усе це лише припущення – починаючи із січня, ситуація може змінюватися щотижня, а за 10-15 днів до виборів – навіть щодня.
Наразі соціологічні опитування фіксують закономірну тенденцію – громадян, які визначилися зі своїм вибором, стає дедалі більше. Коли кандидати закріплять основне «ядро» свого електорату, вони розпочнуть боротьбу за розширення свого впливу на вподобання суміжних груп виборців. Хто переможе в цьому забігу, той, із найбільшою ймовірністю, й виграє вибори. Спробуємо розібратися в трьох базових сценаріях.
Сценарій «Тимошенко-Порошенко»
Наразі соціологи фіксують стабільну перевагу Юлії Тимошенко в усіх опитуваннях думки громадян щодо підтримки кандидатів на виборах. Найбільш «свіже» соцопитування КМІС та Соціологічної групи «Рейтинг» фіксує рівень її підтримки серед тих респондентів, які братимуть участь у виборах, на рівні 15,3%.
Серед кандидатів, які підуть на вибори, на другому місці з досить великим відривом (за даними того ж соцдослідження) є чинний глава держави Петро Порошенко з рівнем підтримки у 8%.
Поки виглядає так, що Юлія Тимошенко вже обрала собі «спаринг-партнера» – в його ролі штаб кандидатки бачить саме Петра Олексійовича. Про це свідчить більш жорстка риторика в заявах Тимошенко та пряма критика дій чинного глави держави.
Водночас для Петра Порошенка такий вибір не є очевидним своїми перевагами. Адже Тимошенко намагатиметься будь-що підвищити свій рейтинг на помилках чинної влади. Для цього вона використає весь свій потенціал, а враховуючи, що критикувати є за що, Юлія Тимошенко почуватиметься як риба у воді.
Тоді як Петро Порошенко може увійти в подібний клінч, лише маючи в запасі серію надпотужних ударів «під дих». З іншого боку, в разі вибору в противниці на другий тур Юлії Тимошенко Петро Олексійович, вдало побудувавши свою кампанію, може суттєво «підтягнути» власні рейтинги. А в підсумку навіть виграти, якщо низкою кроків зуміє переконати частину електорату Юлії Володимирівни, що її риторика – чистий популізм.
УВ цій ситуації найцікавіше відбуватиметься на ниві боротьби за виборців в умовній віковій групі 25-35 років. Це одна з найбільш мобільних виборчих груп, яка скептично ставиться до політики як такої, бачить свої ідеали зовсім в інших сферах, реалізує потенціал не лише в Україні й не так сумлінно ходить на вибори. Сподобатися цій частині електорату із значними зусиллями намагається саме Юлія Тимошенко, адже її «ядерному» електорату рости далі немає куди. Наскільки ці спроби будуть успішними – поки невідомо.
А от штаб Петра Порошенко робить ставку саме на людей більш зрілого віку – вони і дисциплінованіше ходять на вибори, і стійкіші в своїх позиціях. Головна зброя чинного президента – вміння переконувати лідерів громадської думки в своїх позиціях. Саме на це й робитиметься основний акцент: лідери думок працюватимуть як ретранслятори позицій Порошенка для молодших електоральних груп. У Тимошенко також намагаються використати цей метод, втім, саме відмінність в образі та риториці кандидатки може зіграти з нею злий жарт.
Сценарій «Порошенко-проросійський кандидат»
Та участь у спарингу з Тимошенко буде вкрай виснажливою для Петра Порошенка та його команди. І зовсім не гарантує успіху. Єдиний зручний «спаринг-партнер» для нього – проросійський кандидат, бажано колишній «регіонал».
У такому разі, враховуючи і електоральний, і адміністративний ресурси, виграти в нього Петру Олексійовичу не складе суттєвих проблем. Та є інша проблема – в самому таборі потенційного проросійського кандидата немає єдиної думки, хто саме ним може стати. Є кілька претендентів, і поки що всі вони не можуть претендувати на вихід до другого туру – не вистачає саме необхідної кількості виборців. А враховуючи конкурентне поле та засилля кандидатів із різними програмами та позиціями, «вибитися» на друге місце буде вкрай важко, навіть об’єднавшись та застосувавши всі ресурси.
Цілком імовірно, що саме тому найбільш імовірдні кандидати в президенти з умовного «проросійського» табору не поспішають взагалі висуватися, а грають уже на перспективу, оцінюючи шанси на реванш під час наступних парламентських виборів. Які вже не за горами – восени 2019 року.
Сценарій «джокера»
Внести плутанину в плани найбільш рейтингових кандидатів на другий тур можуть Володимир Зеленський чи Святослав Вакарчук. Якщо щодо лідера «Океану Ельзи» вже є суттєві сумніви щодо його балотування на найближчих президентських виборах, то шоумен ще може здивувати.
Дані нещодавнього вищезгаданого соціологічного опитування свідчать, що художній керівник студії «Квартал 95» за рівнем підтримки випереджає Петра Порошенка й може сподіватися на 8,7% голосів респондентів. Поки що це друге місце, однак все може змінитися в разі оголошення про його балотування в президенти. Саме тому, на думку експертів, він і тримає інтригу – розпочавши виборчу кампанію зараз, Зеленському вже за кілька місяців не залишиться, чим дивувати своїх потенційних виборців.
Тому яскраву кампанію залишать на останні 2 місяці, а поки що українців інтригуватимуть борди про «слугу народу». Найімовірніше, Володимир Зеленський хоч і має шанси вийти до другого туру, проте вже будучи там, навряд чи зможе сподіватися на беззастережну підтримку українців. Скоріш за все, виборці все ж оберуть «перевіреного» політика, аніж недосвідченого шоумена. А ось хто стане його візаві в такому разі, і є головною інтригою. Поки що на цю роль може сподіватися Юлія Тимошенко, втім, невідомо, як відреагує наймолодші групи електорату – поки що вони схильні підтримувати саме Зеленського.
Підтримувати висування шоумена нібито має намір бізнесмен Ігор Коломойський. А він, як випливає з його інтерв'ю в ЗМІ, раніше симпатизував і кандидатурі Юлії Тимошенко. Можливо, саме в цьому й полягатиме «багатоходівка» – Зеленський візьме на себе роль «джокера», розчистить дорогу, звівши нанівець вихід до другого туру менш рейтингових кандидатів?
Наразі такий сценарій виглядає фантастично, втім, не варто дивуватись: українська політика – поле для найнеочікуваніших експериментів. І, схоже, ситуація з визначенням спаринг-партнерів у другому турі президентських перегонів-2019 буде справді сповненою несподіванок.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»