Шанси зберігаються, але зважаючи на зволікання, з кожним днем їх дедалі менше. Це неправильно, але не вперше, коли зміни вносяться на фінішній прямій. Такі випадки вже були.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політичний аналітик Дмитро Купира, оцінюючи заклик голови ЦВК до парламентарів визначитися із системою виборів в Україні.
«Можливість ухвалення Виборчого кодексу, заміни мажоритарної системи, створення відкритих списків зберігається навіть після обрання президента», – зазначив Купира.
За його словами, цей парламент обраний за чинною системою, й нарікань, що він нелегітимний, немає, тому навряд чи можуть бути такі претензії.
«На сьогодні ми маємо законний механізм обрання ВР. На думку частини суспільства, ця система дійсно є не найкращою для України. Було б значно краще, щоб ми мали систему відкритих списків за повною пропорційною системою. Так, вона провокує на підкуп і дає можливості впливати бізнесу, однак чинна система законна», – уточнив він.
Андрій Парубій: розкрутка питання закону про імпічмент послаблює українські силиАндрій Парубій розповів Слову і Ділу про те, коли обмежать депутатську недоторканність і чому затримується голосування по виборчій реформі.
Експерт підкреслив, що шанси на зміну системи ще є, але багато залежить від того, який розклад буде після президентських виборів. Система, яку ми маємо на сьогодні, сприяє тому, щоб президент формував свою коаліцію за підтримки мажоритарної складової.
Якщо буде так, що чинний президент не переобереться, але йому вдасться при цьому зберігати вплив у парламенті, то йому буде вигідно, щоб виборча система була пропорційною. Якщо він збереже авторитет, то його партія зможе набрати достатньо голосів, пояснив аналітик.
На його думку, станом на сьогодні президенту невигідна така система, тому в першу чергу зміни гальмуються якраз президентом і БПП. Якби вони хотіли, то були б локомотивом цих змін.
«Річ у тім, що змішана система зручна. Президент має, як правило, політсилу, з якою перебуває у зв’язку, наразі це БПП. Якщо сила отримує малу підтримку як партія, то це не заважає президенту домовитися з мажоритарними депутатами, а їх 225 – половина парламенту. Можна на різних засадах домовитися з кожним та отримати від них підтримку. Проблема цих домовлянь у тому, що інколи ці мажоритарні депутати відстоюють персональні інтереси, а інколи – інтереси локальної території, що може для окремої громади бути корисно, але загалом для суспільства – ні», – акцентував він.
Станом на сьогодні кожен президент України, крім Ющенка, адже тоді була ненадовго запроваджена пропорційна система, використовував мажоритарну складову. Тобто, якщо їхня політсила не набирала достатньо голосів, то домовлялися з мажоритарниками й усе одно мали більшість у парламенті. Таким чином, нівелювали політичний вибір громадян, наголосив фахівець.
Тому, з одного боку, потрібно працювати над тим, щоб ще до президентських виборів ухвалили зміни до Виборчого кодексу, але з кожним днем шансів дедалі менше, оскільки влада бореться з цим, додав він.
«З іншого боку, багато залежить від того, якою буде ситуація після президентських виборів. Загалом, шанс на ухвалення є, адже в законопроекті зацікавлений спікер ВР. Також є інші політичні лідери, які хотіли би ухвалення цього рішення. Шанси, що Виборчий кодекс ухвалять, є, але за нього доведеться боротися», – резюмував Дмитро Купира.
Раніше ми писали, як депутати голосували за проект Виборчого кодексу.
Як відомо, раніше Андрій Парубій пояснив затримку з розглядом Виборчого кодексу. Повне інтерв'ю з Парубієм читайте на нашому порталі.
Нагадаємо, «Слово і Діло» аналізувало, які обіцянки давали нардепи щодо зміни виборчого законодавства.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»