З ранку середи, 7 листопада, до центру Києва з’їхалися власники авто на єврономерах із закликом ухвалити законопроект про доступне розмитнення автомобілів. Акція, ініційована ГО «АвтоЄвроСила», продовжилася в четвер, 8 листопада. Врешті-решт Верховна Рада проголосувала за ухвалення в цілому законопроекту №8487 про внесення змін щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів. Тим часом активісти закликають ветувати вже проголосований законопроект. Їх не задовольняють ставки акцизу, запропоновані в документі. Мітингувальники поки залишаються під стінами парламенту.
Наразі в Україні передбачені обов’язкові платежі під час розмитнення авто – ввізне мито, акцизний збір, митні платежі та ПДВ.
Ввізне мито. Згідно із законом «Про митний тариф України» ввізне мито становить 10% від суми митної вартості ТЗ. Виняток – автобуси з дизельними моторами з об’ємом двигуна понад 5 літрів, що використовуються для перевезення понад 10 осіб (20%), електромобілі (0%) та нові легкові авто з об’ємом двигуна більш ніж 3 літри (5%).
Акцизний збір. Для різних типів ТЗ нараховується по-різному й залежить від типу транспортного засобу, об’єму двигуна, його типу (дизельний або бензиновий), віку автомобіля.
ПДВ. Становить 20% від суми митної вартості, акцизного збору та ввізного мита. Окремо додаються митні платежі.
Формула розрахунку розмитнення авто
Експерт «Реанімаційного пакета реформ» Ілля Несходовський пояснив, що наразі ВР запропоновано використовувати пільговий коефіцієнт акцизу для розмитнення автомобілів, який діятиме протягом 90 днів після ухвалення законопроекту. На цей період ставка буде зменшена вдвічі.
«Формула розрахунку розмитнення авто на єврономерах наступна: ставка базова, помножена на об’єм двигуна та помножена на вік. Ставка базова – 50 євро. Пропонувалося, що чим старіший автомобіль, тим більша ставка. Однак зараз ситуація така, що гранична ставка, навіть якщо автомобілю більш ніж 15 років, все одно 15. Тобто, наприклад, авто 20 років, але тепер множити слід не на 20, а на 15», – зазначив Несходовський.
«Тобто, наприклад, рахуємо так: базову ставку 50 євро множимо на вік авто 5 років та об’єм двигуна 1,6. У підсумку виходить 400 євро – базова ставка. Це сума акцизу, яку потрібно заплатити. Додаємо 20% від вартості автомобіля», – уточнив він.
За його словами, враховуючи те, що на сьогодні можна спокійно маніпулювати вартістю авто, можуть назвати 1 тисячу євро, навіть якщо заплатили 3 тисячі євро. Це дає можливість заощадити.
«Таким чином, розмитнення авто обійдеться приблизно в 600 євро. 400 євро – акциз, 200 – ПДВ. Ще слід додати митні платежі», – додав експерт.
Як розмитнити авто на єврономерах
Процедурно, щоб розмитнити авто, потрібно зв’язатися з тим, хто передавав авто. Важливо, в якому режимі в’їхало авто, підкреслив Несходовський.
Він наголосив, що ДФС має надати роз’яснення з приводу того, як має реалізовуватися цей законопроект.
_«Потрібно оформити авто у відділенні сервісного центру МВС, надати договір купівлі-продажу. Далі, відповідно, автомобіль переоформлюється вже на того, хто його придбав, зі сплатою цих коштів», - констатував фахівець.
За його словами, тут найголовніше буде зв’язатися з тим, хто надав авто – фізичною чи юридичною особою, й оформити купівлю-продаж, щоб стати власником.
Узаконення «євроблях»: перспективи
Скоріш за все, багатьом ця ситуація не сподобається. Можливо, просто ігноруватимуть норми закону, попри збільшення відповідальності.
«Інша частина, звичайно, скористається, але є ті, хто завіз «Лексус» за транзитом. Умовна вартість близько 20-30 тисяч доларів. Чи захочуть платити навіть за такими ставками? Сумнівно. Може бути протистояння», – акцентував він.
«Загалом, складається враження, що представників «АвтоЄвроСили» влаштовує ситуація, що склалася зараз. Вони готові продовжувати їздити так, не сплативши жодних податків. Імовірно, ця історія ще надовго», – резюмував Ілля Несходовський.
Як відбувалося голосування за цей законопроект – на нашій інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»