Такі ініціативи є певною реакцією, але це неприйнятно, причому не тому, що не сприймається суспільством. Має бути раціональний підхід.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Дуда, оцінюючи ініціативу нардепа Миколи Паламарчука, який фігурує у справі Гандзюк і пропонує ВР закон щодо встановлення відповідальності за наклеп у вигляді ув’язнення до 3 років.
Експерт нагадав, що це не перша спроба, свого часу Журавський та Яценко намагалися реанімувати ці норми. Це така реакція на викривлення та порушення етики в практиці журналістської роботи.
«Однак слід розуміти, що раціональний підхід у тому, що нехай краще буде максимальна свобода слова з певними викривленнями, в тому числі у формі неадекватної поведінки окремих журналістів, аніж це буде створення правової основи для переслідування журналістів чи інших. Найоптимальніше, щоб не було взагалі таких статей, які б впливали на ситуацію зі свободою слова», – зазначив Дуда.
На його думку, цей законопроект не має жодної перспективи.
Імовірно, депутат, який є одним з ініціаторів законопроекту та ім’я якого згадують у контексті справи Гандзюк, дуже ображений на це, розуміючи що він жодних замовлень щодо активістки не робив, уточнив політолог.
«Підстави для образ є. Якщо прослідкувати, наприклад, історію з розслідуванням вбивства Гандзюк, то дійсно всюди вживаються дуже маніпулятивні заголовки в ЗМІ. Такі речі можуть кидати тінь на людину, яка абсолютно не винна в тій чи іншій ситуації», – пояснив він.
У нас реально є проблема з маніпулятивними, відверто наклепницькими публікаціями в ЗМІ, підкреслив експерт.
Однак, на його думку, в таких випадках доречною й адекватною є процедура оскарження таких публікацій у судовому порядку.
«Нормальним є звернення до суду щодо образи честі, гідності, завдання збитків діловій репутації. Відповідні статті Цивільного кодексу ніхто не скасовував. Кожен депутат може цим скористатися. Ба більше, можна навіть вимагати матеріальної компенсації за такі збитки», – наголосив політолог.
Поновлювати норму про тюремне покарання за наклеп – це рух у напрямку Радянського Союзу, додав він.
«Хоча по-людськи це можна інколи зрозуміти, але це хибна практика», – резюмував Андрій Дуда.
Своєю чергою експерт Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко зазначила, що за радянської доби такими методами користувалися з політичною метою для обмеження свободи слова.
Тому й були ухвалені стандарти, згідно з якими за наклеп не передбачена кримінальна відповідальність, а передбачена лише цивільна, підкреслила вона.
«Є цивільна відповідальність, можна вимагати відшкодування, якщо було завдано нематеріальної шкоди. Цього достатньо. Нічого доброго в криміналізації такого правопорушення на сьогодні, що ми кваліфікуємо як наклеп, немає», – додала Кириченко.
Додамо також, 12 листопада нардеп від фракції БПП Микола Паламарчук заявив, що не має жодного стосунку до справи про вбивство активістки й радницю мера Херсона Катерини Гандзюк. Депутат сподівається, що розслідування покінчить зі згадуванням його імені в контексті цієї трагедії.
Нагадаємо, народний депутат України Вікторія Сюмар запевнила, що не підтримає законопроект про кримінальну відповідальність за наклеп.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»