В Україні вперше за всю історію незалежності запровадили воєнний стан. 25 листопада в Керченській протоці російські кораблі обстріляли три українських військових катери, захопили їх і близько 23 членів екіпажу. Президент України Петро Порошенко після засідання військового кабінету та Ради національної безпеки і оборони вніс відповідну пропозицію. Спочатку – в усій країні й на 60 днів, але обговорення в парламенті внесли свої корективи. «Слово і Діло» розбиралося, на який термін і де зараз діє військовий стан, а також які обмеження можуть торкнутися українців.
Воєнний стан діє з 14:00 26 листопада до 14:00 26 грудня в десяти областях України: Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській і Вінницькій. Відзначимо, що президентські вибори через воєнний стан переносити не будуть – вони відбудуться 31 березня 2019 року, дату вже затвердила Верховна Рада. А ось вибори до об'єднаних територіальних громад у цих областях під загрозою зриву, адже вони призначені на 23 грудня.
Окремо глава держави відзначив, що під час воєнного стану можлива часткова мобілізація, але лише в разі продовження агресії Росії проти України й лише мобілізація резерву першої черги (в основному з досвідом участі в антитерористичній операції на Донбасі).
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та Конституція України передбачають низку обмежень прав і свобод громадян, але Порошенко запевнив, що вони будуть застосовані лише в разі відкритого вторгнення Росії за межами операції Об'єднаних сил і території Криму.
Відповідно до закону, на час дії воєнного стану можуть бути запроваджені обмеження на пересування осіб, обмеження місцяперебування або проживання громадян, обмеження діяльності ЗМІ. Крім того, можуть забороняти діяльність окремих політичних партій чи громадських організацій, проведення мирних мітингів і масових заходів, торгівлю алкоголем.
Крім того, згідно із законом, у країні можуть запровадити комендантську годину, посилити охорону важливих об'єктів, запровадити військово-квартирну повинність для розквартирування військових, перевіряти документи та оглядати речі або транспортні засоби, примусово відчужувати майно, інтернувати громадян країни-агресора, евакуювати осіб із місць позбавлення волі, використовувати потужності або трудові ресурси підприємств для потреб оборони.
Ще суворіші обмеження передбачає Конституція України. Згідно з Основним законом, під час воєнного стану можуть проникати до житла для його огляду або обшуків, втручатися в телефонні розмови й читати кореспонденцію, збирати конфіденційну інформацію без згоди на це, обмежувати виїзд за кордон, обмежувати свободу слова, а також обмежувати роботу освітніх установ.
Нагадаємо, «Слово і Діло» аналізувало практику запровадження воєнного стану в інших країнах.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»