Випадки затримання призовників працівниками військкоматів на вулицях у Києві та Рівному поодинокі, а винні в цих діях уже покарані. Про це заявив на брифінгу начальник Головного управління персоналу Генштабу Артур Артеменко, передають «Українськi новини». Він підкреслив, що необхідності в затриманні чоловіків призовного віку немає, оскільки відсутній дефіцит мобілізаційного резерву. Також він додав, що винні працівники військкоматів покарані, але не звільнені з посад. Оскільки поодинокі випадки можуть повторюватися, як себе поводити, якщо чоловіка призовного віку затримують на вулиці представники військкомату, «Слово і Діло» розпитало адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.
Юрист нагадав, що випадки, в яких призовник може отримати відстрочку, чітко прописані в законі України «Про військовий обов'язок і військову службу», а за ухилення від призову передбачена кримінальна відповідальність (максимальний термін покарання – до 5 років позбавлення волі).
«Повістку мають вручити особисто в руки того, кого мають призвати. Якщо особа ухиляється від військової повинності, то це потрібно довести», – сказав Дубов.
При цьому представники військкомату не мають права перевіряти документи або затримувати людину на вулиці. Якщо призовник ухиляється від служби, то військкомат має звернутися до поліції, яка може відкрити адміністративне або кримінальне провадження залежно від обставин.
Як призовники ухиляються від служби в арміїСлово і Діло з'ясовувало, які в Україні найпопулярніші способи уникнути строкової служби в армії.
«Поліція має право встановлювати особу правопорушника, але для цього необхідне відповідне адміністративне або кримінальне провадження. При цьому затримувати громадянина мають право лише на підставі рішення суду, відповідно до Кримінального процесуального кодексу. Без рішення суду можна затримати підозрюваного лише безпосередньо на місці злочину», – пояснив юрист.
За його словами, в межах адміністративної справи щодо призовника-ухильника поліція може лише встановити особу.
«Якщо людина схожа на підозрюваного, то її можуть затримати або доправити до військкомату або до поліції на три години, поки не буде встановлена її особа», – зазначив він.
Після того, як особа буде встановлена, можуть проводитися інші процедури, але якщо людину затримали безпідставно, то можна говорити про незаконне обмеження волі, що також є злочином.
«Інформації про те, що були випадки, коли воєнкомів притягували до відповідальності за безпідставне затримання призовників, раніше не було», – сказав Дубов, додавши, що останні чотири роки найчастіше в таких випадках використовуються формальні приводи для затримання або чинення тиску на призовників, які намагаються ухилятися від служби в армії.
Отже, представники військкомату не мають права вимагати на вулиці в громадянина пред'явити паспорт або інші документи, що засвідчують особу, а поліція може перевірити документи, лише маючи на те підстави.
Якщо призовника все-таки намагаються забрати до військкомату з порушенням процедури, є сенс викликати поліцію (навіть якщо поблизу вже чомусь стоїть наряд поліції, який не втручається в ситуацію), щоб зафіксувати цей факт. У крайніх випадках, якщо призовника намагаються посадити в машину й кудись відвезти, можна покликати на допомогу й попросити перехожих викликати поліцію.
Нагадаємо, в Генштабі ЗСУ розповіли про те, скільки призовників набрали до армії й скільки ще планують.
Також ми повідомляли, скільки киян ухиляються від призову на військову службу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»