Увесь 2018 рік національна валюта поводилася досить чемно. Різких коливань майже не відбувалося, проте гривня таки поступово знецінювалася впродовж року. Щоправда, наприкінці грудня нацвалюта дещо відвоювала позиції – експерти пояснюють це явище низкою факторів. Серед іншого, українці готувалися до свят та обмінювали зароблену валюту в обмінниках.
Серед більш суттєвих факторів, які зміцнили гривню наприкінці 2018-го, – поновлення співпраці із МВФ. Кредитні кошти за новою програмою співробітництва були виділені наприкінці грудня.
Щоправда, вже на початку цього року гривня знову почала здавати позиції. Експерти переконані – якщо в країні не відбудеться серйозних потрясінь, пов’язаних, перш за все, з фактором військових дій на сході країни, очікувати чергових курсових гойдалок цьогоріч не доведеться.
Однак це не означає, що нацвалюта демонструватиме дива стабільності. Скоріш за все, й у цьому переконані більшість фінансистів, гривня продовжить поступове знецінення.
Ті громадяни, які працюють в Україні й отримують зарплату в національній валюті, безумовно, хотіли б, щоб гривня зміцнювалась, а заробітні плати поступово зростали. Є й ті категорії громадян, які отримують зарплати у валюті – для таких знецінення гривні особливо не вплине на доходи.
Що очікує на гривню в 2019 році? Які найбільш імовірні сценарії?
Оптимістичний сценарій
Те, що гривня завершила 2018 рік на більш низьких позиціях, аніж на його початку, додає оптимізму експертам. Так, у бюджеті на 2018 рік курс був закладений на рівні 29,3 гривні за долар – таких показників нацвалюта досягла в середині січня минулого року. Після цього національна валюта укріплювала позиції уже в березні досягла позначки 25,9 гривні за долар.
Плануючи бюджет на наступний рік, у Кабміні заклали середнє значення в 30,5 гривень за долар. Тобто девальвації таки чекають, проте таке знецінення важко назвати катастрофічним.
Підтримку гривні вже котрий рік поспіль можуть забезпечити регулярні валютні перекази українських заробітчан з-за кордону. У 2018 році, за підрахунками НБУ, лише офіційно українці переказали коштів у еквіваленті 12 мільярдів доларів. Цей показник зростає з року в рік починаючи з 2015-го й тенденція лише посилюється з моменту, коли Україні надали безвізовий режим із країнами ЄС.
Тож за оптимістичного сценарію нацвалюта таки може утримувати свої позиції на рівні 27-28 гривень за долар протягом усього 2019 року.
Сценарій «все пропало»
Похитнути позиції гривні й змусити її стрибнути в прірву девальвації можуть низка політичних подій. Передусім ідеться про президентські та парламентські вибори, які можуть повністю перезавантажити владу.
Та найгірший прогноз може справдитися лише тоді, якщо разом із політичною нестабільністю спрацюють й інші фактори. Світова фінансова криза, зниження темпів зростання світової економіки, передусім країн, які динамічно розвиваються. В структурі української економіки переважає сировинна, експортоорієнтовна складова, що сильно залежить від динаміки руху світових фінансових ринків. Що менше Україна продаватиме сировини, то менше валютної виручки отримає. А це пряма загроза гривні.
Крім того, такий сценарій запустить у дію й інший фактор – необхідність сплачувати відсотки та тіло кредитних коштів, наданих міжнародними кредиторами у попередні роки. Віддавати потрібно у валюті, тож у разі зниження темпів української економіки дефіцит валюти на внутрішньому ринку очевидний. А значить, не уникнути стрімкої девальвації гривні. Наскільки глибоким буде занурення, сказати складно. Втім, лунають цифри від 32 до 45 гривень за долар.
«Базовий» сценарій
Та найбільш імовірним є прогноз щодо поступової девальвації гривні – на жаль, поки українська економіка відновлюється від кризи, в світі може відбутися ще одна масштабна економічна негода. Про це вже попереджають економісти, й найкращий рецепт уникнути її наслідків – перебудовувати економіку з урахуванням найбільш актуальних світових економічних трендів.
По-перше, це тренд на збереження природних ресурсів та побудову повністю відновлювальної енергетики. По-друге, тренд на екологічність та «шерингову» економіку. Розвиток робототехніки та машинобудівної галузі із створення електрокарів, розвиток потужної ІТ-галузі, яка орієнтуватиметься на електронні сервіси з надання різноманітних послуг, розвиток космічної галузі та інноваційної медицини – це лише частина напрямків, у яких Україна могла б посісти лідерські позиції.
Поки вітчизняна економіка не здійснить ривок у напрямку докорінної перебудови та зміни джерел надходження своїх прибутків, гривня залишатиметься слабкою валютою, залежною від будь-яких зовнішніх економічних та геополітичних впливів. Тож «базовий» сценарій закладений станом самої нашої економіки.
Міжнародний валютний фонд та Світовий банк прогнозують поступове сповільнення темпів зростання ВВП України в 2019-2010 роках. А значить, девальвації гривні не уникнути. За прогнозами МВФ, у 2019 році рівень знецінення нацвалюти сягне 5,89%, а середньорічний курс становитиме 28,655 гривні за долар, тоді як у 2020-му гривня девальвує ще на 4,43%, до 29,925 гривні за долар. Приблизно на діапазон знецінення нацвалюти в 10-12% і варто орієнтуватися пересічним громадянам у наступні 2 роки.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»