Ідеться про заборгованість, зокрема, за утримання будинків. Утриманням будинків займається комунальне підприємство. По-перше, йому потрібно мати кошти на поточну діяльність, а по-друге, людям потрібно платити зарплату.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив експерт «Реанімаційного пакета реформ» Святослав Павлюк, оцінюючи інформацію про те, що на киян подають до суду за борги за комуналку.
«У нас склалася ситуація, коли є безліч вакансій у комунальних підприємствах, але люди туди не йдуть через низькі зарплати та затримки. Відповідно, з одного боку, ми нарікаємо, що надають погані послуги або не надають узагалі, а з іншого – банально немає кому працювати», – зазначив Павлюк.
За його словами, такі затримки є досить значними. Є випадки, коли в будинку більш ніж 120 квартир, з них близько 15, які взагалі ні за що не платять протягом довгих місяців.
Борги за комуналку: міністр юстиції розповів, яке майно можуть описатиМіністр юстиції Павло Петренко запевнив, що в українців не будуть забирати квартири за борги за комунальні послуги.
Керівна компанія в цій ситуації робить доволі незаконні речі, але з іншого боку, не все настільки однозначно, додав він.
«Внесок за утримання будинків складається з певних компонентів, а найбільшими двома є прибирання прибудинкової території та поточний ремонт. Гроші фактично поточного ремонту повністю розмиваються в загальному внеску, а керівна компанія просто використовує ці кошти на покриття боргів тих, хто не платив, замість того, щоб із ними судитися», – пояснив експерт.
У підсумку грошей на поточний ремонт не залишається, адже з цих коштів компанія платить за боржників у будинку. Таким чином, страждає не лише компанія, яка не може платити повну зарплату своїм працівникам, але й мешканці будинку, що не отримують ремонтних робіт, на які вони здають кошти в принципі, констатував він.
«Те, що в ситуації із заборгованістю мешканців Деснянського району комунальна компанія починає вести претензійно-позовну роботу щодо боржників, є хорошим сигналом для добросовісних користувачів», – підкреслив Павлюк.
Щодо можливих санкцій у формі виселення, то, за його словами, на першому етапі боржників попереджають, потім викликають до суду, як правило, відбувається арешт дорогих речей, що є в користуванні сім’ї, наприклад, автомобіля чи дорогого телевізора.
«Звичайно, якщо такі заходи є недостатніми, то далі може бути арештована й продана квартира. Такі випадки були. Це так само, як і майно в банку. Квартира арештовується, виплачується різниця, основна частина йде на виплату боргу перед постачальником, а решта виплачується людині. Однак це такі випадки, коли люди не сплачують по двадцять років», – уточнив він.
Експерт звернув увагу, що на сайті Міністерства житлово-комунального господарства Білорусі свого часу був окремий банер із лічильником, на якому вказувалося, що, наприклад, за цей рік через борги виселили 192 сім’ї.
Тобто суть у тому, що в інших країнах така практика є, наголосив він.
Міністр юстиції Павло Петренко: «Ми можемо перегнати не лише Естонію, а й країни зі ще більш ефективними системами електронного урядування»Міністр юстиції Павло Петренко є лідером по виконанню обіцянок в уряді. Слово і Діло поспілкувалося з міністром про блокчейн-реєстри, онлайн-сервіси та інші обіцянки.
«Якщо немає доходів, то можна принаймні зголоситись отримати субсидію. Загалом, вирішення проблеми – це питання наведення платіжної дисципліни», – резюмував Святослав Павлюк.
Як повідомляється, заборгованість мешканців Деснянського району за комунальні послуги становить понад 20 мільйонів гривень. У судовому порядку райдержадміністрація на сьогодні подала позовів на стягнення 6 мільйонів гривень.
Раніше, міністр юстиції Павло Петренко розповів «Слову і Ділу», яке майно можуть описати за борги за комуналку. Повне інтерв'ю Петренка спеціально – за посиланням.
Як зростуть тарифи до 2021 року – за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»