На вже знаменитому відео, де Володимир Зеленський спілкується з журналістом «Схем», смішна не так різка реакція кандидата, захопленого зненацька, як те, що до нього звертаються на ім`я-по батькові. Вже лише цим улюбленець публіки виводиться в нову якість і відразу ж у ній провалюється.
Зеленський сам поки помітно завис між статусами. У своєму відеоблозі він називає своїх глядачів «ребята», у виконанні «Володимира Олександровича» таке звернення звучало б дивно, а от для Вови – якраз. І питання до нього стосуються саме доречності для Володимира Олександровича Зеленського, кандидата в президенти України, того, що годиться для Вови Зеленського.
Для ігрового «слуги народу» зустрічі з публікою та ЗМІ локалізовані в спеціально відведених місцях та обумовлених часових проміжках, де він, власне, й пропонував продовжити розмову журналісту. Знай він хоча б за хвилину, що буде вуличний відеозапис, досвідчений артист-імпровізатор, безсумнівно, підготувався б, якщо не за змістом, то хоча б за формою, й ситуацію якось витягнув. Політику такої розкоші не надали. Прокол «команди Зе» в тому, що Зе виявився не готовим відпрацювати без попередження. Зате виявився готовим, не затягуючи, вибачитися й запропонувати відповісти на всі наявні до нього запитання. Навчається Володимир Олександрович швидко, тут Вові треба віддати належне.
Серйозний несерйозний. Колонка Леоніда ШвецяВолодимир Зеленський складе серйозну конкуренцію всім іншим кандидатам у президенти, чиї обличчя вже приїлися українцям.
Хтось навіть почав ховати політичні перспективи Зеленського в зв'язку з неприємним епізодом, але ці люди поспішають. Набагато більш серйозні претензії до інших кандидатів, зароблені на відповідальних державних посадах, не заважають тим претендувати на перемогу. Політиків у нас загалом дуже не люблять, але при цьому завжди знаходяться любителі окремих політиків із втраченою репутацією. Всі обурені звернення: «Ви що, не бачите, який він/яка вона?!» – позбавлені сенсу для відданої аудиторії, яка, своєю чергою, не розуміє, як можна не розгледіти дивовижних переваг їхнього кумира. У Володимира Зеленського таких також уже вистачає.
Окрема тема, що й найтісніша співпраця з російським кінобізнесом не є для багатьох в Україні якимось важким гріхом. Згадайте нещодавній топ пошукових запитів за минулий рік від українського офісу Google. У десятці – чотири російських телесеріали. А в десятці серіалів, які намагалися знайти українські користувачі в 2018 році, неросійських лише два. Зеленський запевняє, що довгий російський хвіст їм давно відкинутий, хоча він ще ворушиться, але і його повноцінна наявність збентежила б геть не всіх. До речі, не факт, що це ознака ватності, цивільні й споживчі запити наша людина часом примудряється розносити в різних закутки свідомості. Напевно, це не ідеальні громадяни, але їх електорально значуща кількість.
Для самого Зеленського триває серіал походу в президенти або навіть два серіали, якщо згадати про зйомки третього, стратегічно важливого сезону «Слуги народу», який вийде на екрани ближче до дати голосування. У всякому пристойному серіалі герой обов'язково має пройти через кризу, вляпатися в неприємності й на межі сил їх подолати, виявляючи якісь приховані якості та виростаючи до фіналу над собою. У кіно з Голобородьком обов'язково щось таке зроблять. Якусь інтригу спробують закласти й до кампанії Зеленського, але тут сценарій пишуть не лише його люди. Що станеться в житті Вови в найближчі місяці по цей бік екрану та чи доросте він в очах виборців до Володимира Олександровича, можна лише припускати. Основні неприємності попереду.
Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»