Соціологія наука точна, але іноді помиляється, особливо якщо йдеться про рейтинги кандидатів у президенти. Достатньо згадати останні вибори в США, коли всі дані соцопитувань пророкували перемогу Гілларі Клінтон. У деяких випадках кілька додаткових відсотків у рейтингу політика можуть істотно вплинути на електоральні настрої виборців. «Слово і Діло» пропонує подивитися, наскільки прогнози соціологів збігалися з результатами президентських виборів в Україні.
Ми взяли рейтинги кандидатів в президенти кількох провідних соціологічних груп, починаючи з президентських виборів 1999 року. Брали дані, що стосуються респондентів, які мали намір взяти участь у виборах.
У 1999 році перший тур президентських виборів проходив 31 жовтня. За даними серпневих опитувань Українського інституту соціальних досліджень (УІСД), Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру «Соціальний моніторинг» лідерами рейтингів були Кучма, Симоненко, Вітренко та Марчук.
У першому турі найбільше голосів набрав Кучма (36,5% голосів), хоча рейтинги давали йому від 22 до 31% голосів респондентів, готових йти на вибори. Другим був Симоненко, за якого проголосувало 22,2% виборців, при тому, що соціологи говорили, що його готові підтримати від 12,6 до 13,6% опитаних.
Битва рейтингів: які технології з минулого можуть піти в хідМаніпуляції із соціологічними опитуваннями напередодні виборів почалися ще в 1994 році. Завдання – підштовхнути виборця проголосувати за потрібного кандидата.
Результати рейтингів до другого туру істотно відрізнялися від реального стану речей: за Кучму проголосувало 56,3% виборців, в той час як соцопитування показали, що свої голоси за нього можуть віддати 43,4% опитаних, а Симоненко набрав 37,8% голосів при прогнозованих 24,1%.
У 2004 році основна боротьба за пост президента йшла між Януковичем і Ющенком. У першому турі Янукович набрав 39,2% голосів, а Ющенко 39,9%. За даними опитувань, що проводилися перед першим туром (Фонд «Демократичні ініціативи», СОЦИС, КМІС, Центр Разумкова) обидва кандидати набирали менше голосів. У другому турі Янукович набрав 49,4% голосів, при прогнозах соціологів в 35,8%, а також 40,8% готових голосувати респондентів. Ющенко набрав 46,6% (при прогнозованих 39,4 та 43,1%).
При переголосуванні в другому турі Ющенко набрав 51,9% голосів (проти 48, 51 і 55% в рейтингах), а Янукович – 44,2% (проти 38,6 і 43-47%).
Коли на виборах 2010 року в другому турі зійшлися Янукович і Тимошенко, то рейтинги давали Віктору Федоровичу 42,9% і 57,9%, в той час як він набрав 48,9% голосів. Юлії Володимирівні пророкували, що за неї проголосує 27,4% і 39,1%, хоча свої голоси за неї віддали 45,4% українців, що прийшли на вибори.
На позачергових виборах президента України від 25 травня 2014 роки за Порошенка проголосували 54,7% виборців і обійшлося без другого туру. Причому, травневі рейтинги показували, що за нього готові голосувати 54,7% 9 по даним КМІС), 44,6% (спільне дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова) і 53,2% (спільне дослідження СОЦІС, КМІС і соціологічна група «Рейтинг»).
Детальніше – на інфографіці.
Про те, як соцопитування можуть впливати на електоральні настрої виборців, читайте в колонці Максима Кречетова «Битва рейтингів. Які технології з минулого можуть піти в хід».
Також ми писали, кого українці бачили майбутнім президентом у 2016-2018 роках.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»