В Україні 29 січня щорічно відзначається День пам'яті героїв Крут. Саме в цей день у 1918 році в 130 км на північний схід від Києва відбувся бій чотирьохтисячної більшовицької армії Михайла Муравйова проти загону з київських студентів і бійців вільного козацтва, який налічував близько 400 воїнів.
Про це повідомляє «Слово і Діло».
Протиборчі сторони: більшовики і Українська народна республіка. Бойові дії почалися ще в середині грудня 1917 року, а після Четвертого універсалу Центральної Ради (і фактичного проголошення незалежності УНР) 22 січня 1918 року Україна і більшовицька Росія де-факто опинилися в стані війни.
УНР сподівалася на федеративні відносини з Росією - тобто хотіла дістати самостійність в ухваленні рішень. Більшовики були проти. Результатом став ультиматум Центральній Раді, виконання якого означало б по суті дозвіл на втручання у внутрішні справи.
Не чекаючи відповіді, більшовики вирішили пустити в хід армію.
Наступ йшло двома групами: одна уздовж залізниці Харків -Полтава - Київ, друга - в напрямку Курськ - Бахмач - Київ.
Бої біля станції «Бахмач» тривали кілька днів. Після чого українській армії довелося відступити до станції «Крути», де відбулася битва студентів і юнкерів проти регулярної більшовицької армії.
Командири. Сили УНР очолював колишній кадровий офіцер царської армії Аверкій Гончаренко. Під час Другої світової війни вступив до складу дивізії СС «Галичина» і воював проти СРСР. Після - емігрував і прожив решту життя у США.
На чолі армії більшовиків стояв організатор масових вбивств в Києві Михайло Муравйов.
Бій тривав п'ять годин. Українці відбили декілька атак більшовиків. Однак їм на допомогу почали прибувати інші загони Муравйова (зокрема, 1-й Петроградський загін), а з боку чернігівської колії підійшов радянський бронепоїзд, який почав обстріл захисників із тилу.
Коли бій почав стихати, українське командування отримало телеграму з Ніжина, в якій говорилося, що розташований там курінь ім. Тараса Шевченка заявив про підтримку радянської влади. Після цього студентам наказали поступово відходити до поїзда, який стояв на іншій стороні станції Крути в напрямку Києва. Більшості вдалося відступити на потязі, який чекав їх. Однак з'ясувалося, що в метушні в полон було захоплено близько 30 юнаків.
Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з боку радянських військ (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. Повідомляється, що над полоненими студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7 класу Григорій Пипський перед розстрілом почав співати «Ще не вмерла України...», і решта студентів підхопили спів.
Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла. Пізніше загиблі були урочисто перепоховані на Аскольдовій могилі в Києві. У підсумку ціною свого життя студенти і юнкери зупинили наступ ворога на два дні.
Історичне значення
Ціною своїх життів студенти і юнкери затримали наступ противника на 4 дні. Це дало можливість придушити в Києві повстання більшовиків, не дати противнику з ходу захопити українську столицю, а також вчасно підписати мирний договір із Німеччиною і її союзниками (Брест-Литовський договір), який зупинив захоплення України більшовиками. Цю битву через століття порівнюють із сучасними епізодами бойових дій на Донбасі, а саме з обороною донецького аеропорту.
Вшанування пам'яті
За радянських часів події під Крутами або замовчувалися, або обростали міфами і припущеннями. В основному це були звинувачення на адресу Центральної Ради і військового українського командування, які допустили загибель юнкерів і студентів. У той же час український радянський поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку студентів вірш «Пам'яті тридцяти».
У 2006 році на станції «Крути» відкрили Меморіал пам'яті героїв Крут. Основним елементом споруди є 10-метрова червона колона - копія колон фасаду Червоного корпусу Київського національного університету ім.Т.Шевченка, звідки була більшість увічнених студентів-героїв. Поруч з пам'ятником відтворена залізнична станція з паровозом і вагонами, в яких відкрито експозицію, присвячену боротьбі за незалежність України в 1917-1919 роках. Також меморіальний комплекс включає каплицю. Поблизу пам'ятника викопано невелике озеро у формі хреста.
До 80-річчя подій під Крутами Нацбанк України випустив ювілейну монету номіналом в одну гривню. Також проводяться народні віче і реконструкції бою під Крутами.
А в лютому 2019 року в прокат вийде фільм «Крути 1918», які розповість про героїчну битву українських студентів.
Нагадаємо, 27 січня світ вшанував пам'ять жертв Голокосту.
Також відзначимо, що президент Петро Порошенко разом з дружиною вшанував пам'ять жертв Голодоморів в Україні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»