В Україні почали розслідування розкрадань у Збройних силах. У межах слідства генеральний прокурор Юрій Луценко розповів, як у період із 1991 до 2014 року роззброювалася українська армія й приводилася до занепаду. Очільник ГПУ виокремив чотири етапи розвалу ЗСУ, коли при владі були різні міністри оборони та глави держави. Перший – 1991-1996 роки за президенства Леоніда Кравчука, другий – 1997-2005 роки, часи президентства Леоніда Кучми, третій етап охоплює 2006-2009 роки, на той час главою держави був Віктор Ющенко, четвертий – 2010-2014 роки, режим Януковича.
Експерт Міжнародного інституту демократій Євген Дикий констатував, що впродовж більш ніж 20 років армію ретельно налаштовували, що воювати вона ніколи не буде. Це була офіційна політика всіх керівників держави – від Кравчука до Януковича включно.
«Суттю оборонної доктрини, якщо документ можна так називати, було те, що Україна, можливо, відправлятиме один, максимум два батальйони чи бригаду кудись на миротворчі операції за кордон заради виконання своїх міжнародних зобов'язань перед союзниками. Це максимум. При тому наголошувалося, що на території України ми ніколи ні з ким воювати не будемо. Під це будувалася вся робота з армією», – зазначив Дикий.
За його словами, всі, хто приходив на військову службу за покликом, щоб захистити країну від війни, фактично відсіювалися, тому що їх налаштовували, що їхня участь ніколи не знадобиться.
Абсолютно свідомо армію перетворили на величезний набір складів – зброї, техніки, боєприпасів, які лишилися в спадок від Радянського Союзу, акцентував він.
Експерт нагадав, що Західний військовий округ із центром у Львові та Київський військовий округ із центром у столиці були округами так званої першої категорії. Тобто тими, які в разі Третьої світової, до якої довго готувався Радянський Союз, мали бути основою для великого удару на Захід.
«Склади на території України – це ті склади, якими мала бути завойована радянською армією половина Європи», – додав він.
Дикий підкреслив, що 20 років армія функціонувала саме в такому режимі. Тому в 2014 добровольцям довелося брати до руки зброю, йти на схід країни, адже армії просто не було, її 20 років не передбачали й свідомо не будували. Однак фактично за кілька місяців ЗСУ почали переорієнтовуватися, відроджуватися та виконувати ті задачі, для яких у нормальному світі й існує армія.
«Те, що ми маємо зараз, поівняно з 2014 роком фантастика. З нуля створена армія, але це ще далеко від того, що нам потрібно. Тобто тут велику небезпеку становить те, що ми трохи переоцінюємо ситуацію. Впадаємо в «запаморочення від успіху». Так, порівняно з 2014 роком армія боєздатна. Порівняно з тим, які задачі можуть постати завтра перед ЗСУ – велика маштабна війна з РФ, до цього далеко в сенсі готовності армії», – пояснив він.
Ні словом, ні ділом: як кандидати в президенти вирішують проблеми арміїБільшість депутатів-кандидатів у президенти пропускають голосування за законопроекти, пов'язані з армією.
На його думку, зараз темп є, але зростання переважно йде знизу. Вже багато зроблено на рівні рядових солдатів, рот, взводів, батальйонів, бригад. Водночас залишаються на керівній ланці законсервовані радянські генерали, які брали участь у знищенні ЗСУ.
«Армія росте знизу, але десь нагорі радянський генералітет. Доки його не знімуть, повноцінної армії ми не отримаємо», – уточнив фахівець.
Враховуючи, що в Україні висунули три підозри екс-міністрам оборони, зокрема Лебедєву, Соломатіну та Єжелю, чи покарають хоча б когось – питання радше політичного характеру.
«Карати формально може виявитися ні за що. Може бути так, що знищення армії з правової точки зору будо просто цілком нормально оформлене. Складно буде прив’язати щось кримінальне», – наголосив він.
«Є побоювання, що це одна із серії гучних заяв генпрокурора без юридичної освіти, який інколи плутає держзраду в розумінні патріотичності та держзраду в розумінні КК, яка чітко виписана, має чіткі ознаки. Хоча за фактом вони зрадники, але як із кримінальної точки зору? Вони тоді мали можливість самі під себе ухвалювати закони, які повністю легалізували їхню діяльність», – резюмував Євген Дикий.
Нагадаємо, в своїй програмі на виборах президента України 2014 року Петро Порошенко пообіцяв, що суттєво збільшить видатки на відновлення, модернізацію та посилення Збройних сил України. До слова, обіцянка має статус «виконано».
Як кандидати в президенти вирішують проблеми армії – за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»