Скоріш за все, більшість знайдуть. Фактично, ніхто, крім однієї фракції, не виступає категорично проти.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політичний аналітик Дмитро Купира, оцінюючи перспективи голосування за внесення змін до Конституції щодо курсу на ЄС і НАТО.
«Фактично, проти виступає лише «Опозиційний блок». Усі інші дотримуються ідеї інтеграції до європейської спільноти. Можливо, виникне в процесі якась політична дилема, але очевидно, що перед тим буде видно, чи домовляться політичні сили між собою», – зазначив Купира.
На його думку, більше шансів, що домовляться, враховуючи, що влада вже взялася за це питання й, очевидно, має намір іти з цим у виборчий процес. Для правлячої коаліції та президента тут немає програшної ситуації.
Як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТООкрім змін до Конституції, які запропонував внести президент задля незворотності курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію, Рада вже ухвалила низку законопроектів щодо співпраці з НАТО.
«Наприклад, якщо вдасться домовитися з партнерами з парламенту й успішно проголосувати за зміни до Конституції, то можна буде апелювати до того, що змогли зібратися й продемонструвати незворотність цього шляху України. В іншому разі, навіть якщо опоненти ставитимуть палиці в колеса, вони зможуть вказати, хто саме це робив. Буде риторика на кшталт того, що влада старається, не припиняє роботу в євроатлантичному напрямку, але є ті, хто не хоче бачити Україну в ЄС і НАТО. Для будь-кого, окрім «Опозиційного блоку», це буде мінус», – пояснив він.
«Опозиційний блок» – єдина партія, яка за своєю програмою проти цього, а всі решта фракцій і груп декларують, що хочуть рухати Україну до європейської спільноти. Тим не менш у сенсі політичних балів реально це не вплине на рейтинги Порошенка вже як кандидата в президенти, хоча до своєї передвиборчої програми він це додасть. В АП, скоріш за все, ставляться до цього рішення як до комплексу заходів, що він хоче зробити для створення свого іміджу, підкреслив експерт.
За його словами, на практиці закріплення курсу на ЄС і НАТО в Конституції означає те, що яким би не був склад наступного парламенту, хто б не став новим президентом, норму, яка вже закріплена в Конституції, змінити буде складно.
«Усе суспільство, політики зможуть за будь-якої влади вказати на те, що виписано в Конституції – інтеграція до ЄС і НАТО й обов’язок будь-якої влади виконувати цю норму. Зміна цього шляху – це знову зміни до Конституції. Навіть якщо припустити, що наступна влада буде такою, що не матиме бажання інтегруватися, питання в тому, чи матиме вона 300 голосів для цього. Очевидно, що потрібно мати високий рівень впливу, щоб зібрати 300 голосів заради змін до Конституції», – резюмував Дмитро Купира.
Нагадаємо, аналітики порталу з’ясували, як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТО.
24 березня 2018 року глава держави Петро Порошенко пообіцяв найближчим часом ініціювати внесення змін до Конституції щодо закріплення стратегічної мети розвитку держави – членства в Євросоюзі та НАТО.
Віце-прем'єр із питань євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе прокоментувала пропозиції змін до Конституції. Повне інтерв'ю – на нашому порталі.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»