Тіньова економіка є проблемою не тільки й не стільки з точки зору ухилення від оподаткування чи державного регулювання. Найгірше, до чого вона призводить, – викривлення конкурентних умов.
Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив заступник голови Стратегічної групи радників за підтримку реформ Павло Кухта, передає «Слово і Діло».
Найгірше, до чого призводить тіньова економіка, – коли одні фірми працюють легально, сплачуючи всі податки та несучи відповідне адміністративне навантаження, а інші всього цього уникають, зазначив він.
«У цього уникнення є ціна – тіньові компанії, як правило, неефективні як бізнес. Вони структуровані для ухилення від державних органів, наприклад, у вигляді десятків юросіб із різними бухгалтеріями та формальними керівникам, а не для оптимізації бізнес-процесів», – підкреслив економіст.
Як правило, їхні відносини з працівниками погано формалізовані, й вони не можуть найняти найкращих людей на ринку, додав він.
«Управління ними часто є неформальним, без чітких зрозумілих усім правил, що призводить до неефективності й, знову ж таки, відлякує найкращих і найбільш продуктивних працівників», – пояснив експерт.
У підсумку великий тіньовий сектор є неефективним та низькопродуктивним, підкреслив він.
«При цьому він виживає, інколи навіть процвітає за рахунок того, що його витрати на оподаткування та адміністрування відносин із державою значно нижчі за витрати більш ефективного легального бізнесу за одними лише заробітними платами майже на 40%. Проте тіньовий сектор не є конкурентоздатним на зовнішніх ринках і, загалом, тягне українську економіку донизу», – акцентував фахівець.
Власне, саме тому детінізація є вкрай корисною для України й може сама по собі стати інструментом прискорення економічного зростання, наголосив він.
За його словами, якщо тіньовий бізнес поставити в рівні умови з легальним, він буде або змушений реструктуризувати себе в щось більш продуктивне й конкурентоздатне, або просто програє свою частку ринку більш конкурентному легальному бізнесу, від чого країна загалом лише виграє. При цьому важливо пам'ятати, що детінізації не можна досягти тупим пресингом бізнесу.
«Це лише провокує хабарництво й підвищує тиск на легальних бізнесменів. Це більш тонкий процес, який полягає в систематичному обрізанні можливостей для перебування в тіні та створенні переваг для легального бізнесу порівняно з тіньовим», – констатував він.
З одного боку, це максимальна дерегуляція, спрощення, зниження податків та запровадження електронних сервісів, що знижує навантаження на легальний бізнес, пояснив він.
«З іншого боку, це максимальне охоплення обігу товарів за допомогою РРО та інформаційних систем, щоб обрізати доступ до тіньового кешу, ефективні можливості для легального бізнесу тиснути на нелегальний за допомогою судової системи та правоохоронних структур, а також системна ліквідація прогалин та дір у законодавстві, які використовує для оптимізації тіньовий бізнес», – резюмував Павло Кухта.
Нагадаємо, в МЕРТ зафіксували найнижчий рівень тіньової економіки за останні 10 років.
Три роки тому прем'єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв відродити національну економіку.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»