До президентських виборів в Україні залишається дедалі менше часу, а питання все ті ж: кому вірити, за кого голосувати. Самі кандидати з кожного доступного їм майданчика розповідають про свої успіхи й намагаються очорнити суперників. При цьому чимало претендентів уже не перший рік у політиці, в них накопичилася солідна база обіцянок, у тому числі провалених, але вони вважають за краще про це не згадувати. «Слово і Діло» нагадає про невиконані зобов'язання кандидатів у президенти (тих, хто раніше вже був у владі), а також розбереться, що вони обіцяють зробити в разі перемоги. Сьогодні в центрі уваги Олександр Вілкул.
В Олександра Вілкула утворилася серйозна проблема з виконанням програмних обіцянок партії «Опозиційний блок», а він, нагадаємо, на парламентські вибори йшов другим номером у списку.
Наприклад, у програмі була обіцянка зупинити інфляцію в країні на рівні не більш ніж 5%. Обіцянка відверто популістська, оскільки рівень інфляції залежить від зовнішньо- та внутрішньоекономічних факторів, а не від законодавчої роботи народних депутатів. Тому, зрозуміло, реалізувати її не вдалося.
Кандидат у президенти Вілкул задекларував мільйони на рахунках і колекцію іконУ Олександра Вілкула в 2017 році був автомобіль 2008 року випуску, орендована квартира, колекція ікон, картин та антикварних документів.
Обіцяв народний депутат затвердити Національний план відродження Донбасу. Але за час своєї каденції Вілкул не зареєстрував жодних законодавчих ініціатив, спрямованих на створення та затвердження комплексної державної стратегії відродження регіону. При цьому під час своїх публічних виступів політик неодноразово заявляв, що «Опозиційний блок» знає, як відродити Донбас і має чіткий план відновлення цих територій. Але слова словами так і залишилися.
Крім того, Вілкул не підтримав низку ініціатив, які були спрямовані на відновлення інфраструктури та розвиток підконтрольних Україні територій Донбасу. Він не голосував за законопроект «Про внесення зміни до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (щодо перерозподілу видатків місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій) і за ратифікацію фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, а також за ратифікацію меморандуму про спільні наміри урядів України та Німеччини щодо фінансового кредиту в розмірі 500 млн грн.
Як Вілкул голосував за інші законопроекти, спрямовані на отримання кредитів від міжнародних організацій та зарубіжних країн, можна подивитися на нашій інфографіці.
Заради виконання обіцянок ухвалити закон «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем» або розробити концепцію гуманітарного розвитку «Єдність у різноманітті» Вілкул навіть пальцем не поворухнув. Більш ніж за чотири роки в парламенті нардеп ці документи не створив.
Ще одну обіцянку з передвиборчої програми – затвердити державну програму підтримки національних виробників – також не вдалося виконати: Вілкул її просто не розробив. При цьому народний депутат зареєстрував кілька законопроектів, мета яких захищати національного виробника. Але ж ішлося саме про комплексну програму підтримки, а не про окремі ініціативи.
Кілька програмних обіцянок Вілкул міг виконати, якби просто брав участь у голосуваннях. Наприклад, обіцянку підтримувати процес децентралізації влади. Але ані Вілкул, ані його фракція за час роботи парламенту восьмого скликання не голосували за жодну законодавчу ініціативу щодо децентралізації. В грудні 2014 року Рада ухвалила законопроекти, які дозволили розпочати процес фінансової децентралізації в Україні: запровадили розподіл компетенцій і збільшили кількість платежів, які залишаться в розпорядженні місцевих бюджетів. А в лютому 2017-го ухвалили низку важливих законопроектів, що сприяють проведенню реформи місцевого самоврядування. Але нардеп їх усі проігнорував.
Це ж стосується й зобов'язання сприяти реформуванню правоохоронної системи. Під час голосування за законопроекти «Про органи внутрішніх справ» (згодом був ветований президентом) і «Про Національну поліцію» Вілкул утримався. Крім того, він був відсутній під час ухвалення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання найменування та ознак приналежності до Національної поліції України», не голосував за законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ» і «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Своїх же законопроектів щодо реформи не запропонував.
У жовтні 2014 року Вілкул пообіцяв, що в новій Верховній раді його політична сила підвищить пенсії з урахуванням інфляції. Через три роки парламент ухвалив пенсійну реформу, згідно з якою виплати перерахують 10 млн пенсіонерів, спочатку пенсії підвищать на 11%, а надалі – завдяки прив'язці до прожиткового мінімуму. Також передбачене надання фінансових гарантій для дітей-інвалідів, інвалідів з дитинства, пенсіонерів, які не мають повного робочого стажу, та осіб без права на пенсію. Крім того, знімається 15% оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів. Однак за цю урядову реформу, як і за багато інших, Вілкул не голосував. У «Опозиційному блоці» закон назвали «обманом людей». Відзначимо, що депутат цього разу зареєстрував кілька своїх законопроектів щодо підвищення мінімальної пенсії.
У 2017 році Вілкул провалив обіцянку про те, що фракція «Опозиційного блоку» домагатиметься перегляду квот та інших умов торгівлі України з Європейським союзом. Але ж виконати це зобов'язання був реальний шанс. 21 червня Рада ухвалила постанову «Про звернення до Європейського парламенту про запровадження додаткових торгових преференцій ЄС товарам, походженням з України», але Вілкул за нього не проголосував. Рішення він мотивував тим, що напередодні зареєстрував власну схожу ініціативу. Однак відповідно до регламенту, постанову Вілкула не могли розглянути через пізні терміни її реєстрації.
Нардеп також не виконав обіцянку про те, що «Опозиційний блок» підтримає збільшення мінімальної зарплати. При цьому фракція була готова проголосувати за будь-який відповідний законопроект. Очевидно, за будь-який, крім того що був у підсумку ухвалений – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з ним розмір мінімальної зарплати становив 3,2 тис. грн. «Опозиційний блок» не дав жодного голосу «за», сам Вілкул також не голосував.
У своїй передвиборчій програмі як кандидата в президенти Вілкул обіцяє закінчити війну на Донбасі за сто днів, ввести до регіону миротворчий контингент дружніх і нейтральних країн, відновити інфраструктуру Донбасу. Також він обіцяє, що Україна буде децентралізованою парламентською республікою (при тому, що законопроекти щодо децентралізації Вілкул не підтримував). Є у нього обіцянка про позаблоковий статус України (хоча аналогічну депутатську обіцянку він провалив) та заборону використання армії всередині країни.
Щодо армії у Вілкула взагалі все цікаво: в програмі він обіцяє «створення професійної армії, оснащеній за останнім словом техніки». Схожа обіцянка – реалізувати програму модернізації армії – була в передвиборчій програмі «Опозиційного блоку», й вона провалена. За важливі законопроекти, спрямовані на поліпшення системи військового забезпечення та модернізації Збройних сил ані Вілкул, ані його колеги з фракції не голосували. Він також не голосував за державні бюджети, в яких на обороноздатність України передбачене фінансування на рівні 5% ВВП. Можливо, у Вілкула є своє бачення щодо того, як посилити ЗСУ, але за роки в Раді він їм не поділився, не зареєструвавши жодного відповідного законопроекту.
Також у разі перемоги Вілкул обіцяє відродження економіки, зокрема, організацію ефективної енергетики (будівництво нових генеруючих потужностей, модернізацію наявної інфраструктури, розвиток альтернативної та малої енергетики). Відзначимо, що Верховна рада восьмого скликання ухвалила 34 законопроекту щодо реформування енергетичного сектора в Україні, але Вілкул не голосував за 55% проектів законів, був відсутній під час 6 голосувань, підтримав 8 і одного разу був проти.
Нагадаємо, про всіх кандидатів та їхні програми можна почитати в розділі «Вибори-2019». Там же можна ознайомитися з їхніми деклараціями в зручному форматі інфографіки.
Крім того, «Слово і Діло» щодня згадує, як кандидати в президенти-нардепи цього скликання ВРУ голосували за законопроекти щодо суспільно важливих питань. Наприклад, днями ми писали, хто з них підтримував законопроекти, спрямовані на регулювання тарифів у сфері житлово-комунальних послуг.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»