Рада Європи може говорити те, що вона вважає за потрібне, однак не справа Ради Європи вирішувати, які закони український парламент має ухвалювати.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Агентства моделювання ситуацій, політолог Віталій Бала.
«По-перше, не Рада Європи має вирішувати, які закони ухвалювати українському парламенту. Ми маємо робити свою справу. По-друге, думка Рада Європи не означає, що весь Захід критично ставиться до цього питання. Це радше рішення тих, хто перебуває під впливом Росії й хоче захистити тут російськомовних. Тому вони розігрують і надалі цю карту», – зазначив Бала.
За його словами, варто ухвалити «мовний» закон, щоб поставити крапку в цьому питанні.
Мовне питання: що обіцяють кандидати в президентиОбіцянки кандидатів у президенти коливаються від вимоги зобов’язати всіх держслужбовців розмовляти на роботі лише українською мовою до зобов’язання захистити права та свободи всіх нацменшин в Україні.
«Зважаючи, до якої норми це більше підходить, депутати мають вписати до закону, що в Українімешкають представники понад 130 різних національностей, народів, етнічних груп. Тому міжнаціональною мовою спілкування в Україні є українська мова. Щоб росіяни з болгарами спілкувались українською, угорці з росіянами спілкувались українською. Свого часу це зробив Радянський Союз, коли встановив російську міжнаціональною мовою спілкування для 15 республік», – уточнив він.
Закон мав би бути ухвалений ще раніше, щоб на цьому не спекулювали й не доводили питання до Ради Європи, додав експерт.
«Понад 2 тис. поправок, які накидалися, робилися для того, щоб спеціально уповільнити процес ухвалення законопроекту», – підкреслив він.
На його думку, «мовний» закон має бути ухвалений не лише з точки зору того, щоб він не був предметом спекуляцій на президентських виборах, але й на парламентських.
«Важливо в цій ситуації, щоб був перехідний період. Тобто, щоб не відразу після ухвалення та опублікування наступного дня всі в швидкому режимі переходили. Деякі структури, деякі ЗМІ, можливо, не можуть дуже легко перейти на українську, тому має бути певний перехідний період. Це було б доречно виписати в кінцевому варіанті документа», – пояснив політолог.
Перехідний період був, коли запроваджували квоти на радіо та телебаченні, й доречно, щоб так було і в цій ситуації, наголосив він.
«Тоді опонентам буде складно апелювати до того, що хтось до чогось примушує», – резюмував Віталій Бала.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна рада ухвалила в першому читанні «мовний» закон. Як голосували нардепи – на інфографіці.
Раніше аналітики розбирались, які зміни чекають на українців, якщо документ у нинішньому вигляді потрапить на президентський стіл.
Також ми з'ясували, що кандидати в президенти обіцяють з приводу мовного питання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»