Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) нещодавно оприлюднив підсумки опитування про ставлення росіян та українців один до одного. З'ясувалося, що попри війну, ставлення українців до росіян за останній рік істотно покращилося. На думку авторів опитування, це пов'язано з передвиборчою кампанією, а також активізацією проросійських сил і телеканалів. Втім, програма абсолютно всіх кандидатів у президенти не відрізняється особливою агресивністю щодо РФ.
В опитуванні КМІС, який проводився на території України (крім АР Крим) та окупованих районів Донецької та Луганської областей, узяли участь 2042 респонденти. Ситуація щодо ставлення росіян до українців на території РФ з'ясовувала російська дослідницька організація «Левада-центр», яка опитала 1600 осіб. Опитування в обох державах проводилося в середині лютого.
Результати дослідження показали, що росіяни та українці чітко розділяють своє ставлення до влади, народу й держави. Наприклад, у лютому 2019 року 57% українців позитивно ставилися до Росії загалом, 77% опитаних висловили свої симпатії до російського народу й лише 13% підтримали політику російської влади. При цьому ставлення українців до Росії істотно залежить від регіонів. Так, симпатиків РФ менше на заході (41%) й більше на сході (75%).
Схожа ситуація спостерігається зі ставленням росіян до українців. Лише 7% громадян РФ підтримують дії уряду України, 34% позитивно висловилися щодо України загалом і 82% росіян висловили свої симпатії до українського народу.
Водночас, за даними КМІС, за останній рік ставлення українців до Росії значно покращилося – з 48% до 57%, тоді як ставлення росіян до українців залишилося майже незмінним і коливалося в межах 32-34%.
Найгірше українці ставилися до Росії в травні 2015 року – тоді цей показник досяг 56% опитаних. Відтоді рівень негативу поступово знижувався. В лютому 2019 року він становив лише 27% – це найменший рівень за останні чотири роки.
А ось у Росії ситуація дещо інша. З весни 2014 року, тобто з часу початку конфлікту, рівень негативу щодо України був максимальним у січні 2015 року – 63%. Мінімальним він став у травні 2016 року – 47%. У інший період нелюбов до України стабільно трималася в діапазоні 53-59%. У лютому 2019 року негативно щодо України висловилися 55% росіян.
Таку миролюбність українців до росіян директор КМІС Володимир Паніотто пояснив передвиборчою кампанією, а також «активізацією роботи проросійських політичних сил і телеканалів». Відомий журналіст Ігор Гужва бачить інші причини в тому, що відбувається. «Судячи з усього, йдеться про тотальне розчарування в нинішньому курсі, яким веде влада Україну, складовою частиною якого й є «остаточне прощавай» і «геть від Москви», – написав Гужва в Facebook.
Варто сказати, що кандидати в президенти України сповідують не надто агресивну риторику щодо Росії. «Слово і Діло» вже розповідало, як кандидати бачать відносини з РФ. Найбільш агресивно налаштований Віталій Купрій, який пропонує, серед іншого, розірвати дипломатичні відносини й транспортне сполучення з РФ, а також «назвати війну війною й визначити Росію ворогом».
Досить рішуче налаштований і Руслан Кошулинський. Він також готовий розірвати дипломатичні відносини з РФ, визнати Росію державою-агресором на всіх рівнях світової дипломатії, запровадити ембарго на російський капітал і заборонити російський бізнес в Україні.
Однак Кошулинський і Купрій навряд чи пройдуть до другого туру. Втім, лідери рейтингів також не дуже войовничі. Зокрема, Володимир Зеленський пропонує звернутися до учасників Будапештського меморандуму, щоб ті допомогли припинити війну. Про Будапештський меморандум говорить і Юлія Тимошенко, яка також сподівається притягнути РФ до відповідальності за заподіяні Україні збитки. Чинний президент Петро Порошенко також висуватиме Росії претензії з приводу відшкодування завданих вторгненням збитків.
Цікаво, що крім Зеленського й Тимошенко, ще півдесятка кандидатів, включаючи й Віталія Купрія, вважають, що саме Будапештський меморандум допоможе завершити війну. Нагадаємо, що цей документ був підписаний у грудні 1994 року Україною, Росією, Великою Битанією та США. Відмовившись від ядерної зброї, Україна отримала від інших підписантів гарантії поважати незалежність, суверенітет та наявні кордони нашої країни, а також утримуватися від загрози застосування сили.
Та обставина, що Росія сама розтоптала ці гарантії, анексувавши Крим, нікого з прихильників Будапештського формату, схоже, не цікавить.
І, нарешті, той факт, що українське суспільство легко піддається маніпуляціям і схильне прощати навіть найсерйозніші образи, завдані «старшим братом», може дорого коштувати нашій країні. Тому що ніхто в Росії не збирається залишати Україну в спокої. Як повідомив координатор групи «Інформаційний спротив», народний депутат Дмитро Тимчук, російські спецслужби готуються до проведення серії кібератак, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні під час виборів. «Розроблене спеціальне програмне забезпечення, яке має суто «хакерський» характер», – пояснив Тимчук.
За його інформацією, за допомогою цих програм, російська сторона намагатиметься «коригувати» процес підбиття підсумків президентської кампанії, формуючи відповідну громадську думку як в Україні, так і на міжнародній арені. «Мета – заявити про «фальсифікації результатів» і «нелегітимність» проведених виборів», – уточнив координатор ІС.
Можна не сумніватися в тому, що «танення криги» у ставленні українців до Росії лише полегшить реалізацію цих планів.
Ігор Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»