Кандидатів у президенти, які сьогодні є народними депутатами, простіше оцінювати за їхніми діями на нинішній посаді. «Слово і Діло» протягом усієї роботи ВРУ поточного скликання стежило за тим, як голосували народні обранці за ті чи інші закони та які ініціативи вносили самі. Виносимо результат на «табло». Сьогодні пропонуємо подивитись, як кандидати в президенти голосували в парламенті за законопроекти, спрямовані на розвиток медичної галузі в Україні.
Під час нинішнього скликання Верховна рада ухвалила 14 законопроектів, які стосуються розвитку медицини, а також медичної реформи в Україні. Зокрема, депутати ухвалили довгоочікуваний законопроект щодо трансплантації, який регулює питання прижиттєвої згоди на посмертне донорство та моменти правовідносин у цій сфері згідно з міжнародними стандартами та світовою практикою.
Також Рада дала старт медичній реформі на первинній ланці, ухваливши «фінансові» законопроекти за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Важливими та очікуваними були законопроекти, щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів та підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості.
Жоден з 16 народних депутатів, що балотуються на посаду президента України, не голосували за всі «медичні» проекти законів. Найактивнішим у голосуваннях був Юрій Тимошенко, який підтримав 86% законопроектів в цій темі та долучився до розробки двох.
Юрій Дерв’янко підтримав 58% документів і доклався до підготовки однієї законодавчої ініціативи. По 57% законопроектів підтримали Олександр Шевченко та Віктор Кривенко
Найбільше законодавчих ініціатив подала особисто чи у співавторстві Ольга Богомолець, яка очолює комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я. Загалом вона долучилася до підготовки 34 законодавчих ініціатив у сфері медицини, але серед тих, що виносилися до сесійної зали, підтримала лише половину. Вона була відсутня, коли розглядалось 29% проектів закону, у 14% випадків – не голосувала й утрималася – у 7% голосувань.
Юлія Тимошенко найчастіше була відсутня, коли ухвалювалися «медичні» законопроекти (72%). Вона долучилася до підготовки двох ініціатив, жодного разу не голосувала проти, але й підтримала лише 21% запропонованих до голосування документів.
Другий за кількістю прогулів – Сергій Тарута, який пропустив половину голосувань законів щодо медицини. У 43% голосувань він був проти, а тиснув кнопку «за» лише у 7%. Відмітимо, що нардеп долучився до написання 1 законодавчої ініціативи щодо медичної галузі.
Найчастіше «проти» був Юрій Бойко (65%), який теж написав одну законодавчу ініціативу та пропустив 21% голосувань по цій темі.
Також до написання законопроектів щодо розвитку медичної галузі долучилися Олег Ляшко (12), який виступав проти медреформи, але фінансові законопроекти зрештою підтримав, Віталій Купрій (11), Віктор Бондар (6), Сергій Каплін (5). Але, як бачимо, активна законотворчість не завжди є запорукою того, що депутат підтримуватиме законопроекти колег.
Раніше ми писали, як нардепи-кандидати в президенти голосували за законопроекти щодо переселенців та Донбасу.
Також ми дослідили, як вони голосували за законопроекти щодо Нацполіції.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»