Наскільки співпадали екзит-поли та офіційні результати президентських виборів у світі

Читать на русском

Зазвичай дані екзит-полів співпадають із результатами виборів, даючи похибку максимум у 1,5 відсотка. Але деколи навіть десяті долі відсотка мають значення. «Слово і Діло» подивилося, чи співпадали дані екзит-полів з остаточними підрахунками голосів під час президентських виборів у різних країнах світу протягом 2014-2018 років.

У Хорватії наприкінці 2014 року розбіжності між підрахунками екзит-полів і кінцевими висновками виборчої комісії під час першого туру президентських виборів становили лише 0,4%. За даними агентства Ipsos plus, Йосипович попередньо набирав 38,9%, а за кінцевим підрахунком отримав 38,5% голосів виборців. Його опонентка Грабар-Китарович, відповідно, 38,1% та 37,2%.

Наскільки прогнози соціологів збігалися з результатами президентських виборівНаші аналітики переглянули, наскільки збігалися дані провідних соціологічних груп з результатами президентських виборів за останні 20 років.

У другому турі, який відбувся 11 січня 2015 року, за даними екзит-полу, Йосипович отримав 48,6% (кінцеві результати – 49,3%), а Грабар-Китарович – 51,4% (проти 50,7%). Як бачимо, похибка склала менш ніж 1% голосів.

Вибори в Білорусі в 2015 році відбулися в один тур із перемогою незмінного Олександра Лукашенка. Екзит-пол, який проводив Інститут соціології НАН Білорусі, показав, що Лукашенко набирає 82,9% голосів. Після оголошення результатів виборів з’ясувалося, що чинний президент отримав 83,5% підтримки виборців.

Вибори президента США в 2016 році тримали в напрузі весь світ до останнього. Всі пам’ятають, що результати соцопитувань не підтвердилися остаточними результатами голосування. Щодо екзит-полів, то вони були більш точними. За даними компанії Edison Research, які вказали відсоток голосів виборців, без урахування голосування колегії виборників, Трамп набрав 44,7% (остаточні результати – 45,9%), а Клінтон – 47,9% (48%).

Детальніше – на інфографіці.

Раніше ми писали, скільки іноземних спостерігачів було на президентських виборах в Україні за останні 10 років.

Також ми розбиралися, що таке «день тиші» перед виборами – скільки триває, для чого запроваджений та що забороняє.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: