Група «1+1 медіа» подала позов про захист ділової репутації до президента України Петра Порошенка та видавця журналу «Новое время». Юристи медіагрупи хочуть домогтися спростування інформації в одному з постів Порошенко на його офіційній сторінці в Facebook, а також в інтерв'ю «Новому времени». Також телеканал має намір стягнути з президента відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 млн грн, які обіцяє перерахувати до фонду допомоги армії. Про перспективи судового розгляду «Слово і Діло» розпитало адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.
Юристи телеканалу вимагають спростування наступних висловлювань президента:
– «Що б про мене не говорили залякані Коломойським працівники 1+1, нічого спільного з правдою це не має»;
– «Головним інструментом поширення брехні протягом останніх місяців, як не прикро, став 1+1. Цей телеканал перетворився на покірного виконавця політичних замовлень свого власника»;
– «Це стало причиною інформаційної війни, яку власник «плюсів» вирішив почати проти держави. Не соромляться вже цілими шматками дублювати фейки з російських каналів, просто переписуючи й ретранслюючи, хіба що, єдине – перекладають українською. І що б про мене не говорили залякані Коломойським працівники цього каналу, знайте – нічого спільного з правдою й нічого спільного навіть із чесною журналістикою це не має»;
– «Нічого спільного з журналістикою діяльність цього каналу зараз точно не має».
Порошенко розповів, із ким судитиметьсяПорошенко заявив, що збирається судитися не з журналістами телеканалу 1 плюс 1, а з власником каналу олігархом Ігорем Коломойським.
Раніше гендиректор 1+1 Олександр Ткаченко заявив, що збирається подати до суду на Порошенка через його несподівану появу в прямому ефірі ток-шоу «Право на владу». Однак подати до суду на кандидата в президенти, який прийшов на ефір, куди його неодноразово запрошували, виявилося досить проблематично, навіть якщо виходити суто з юридичних тонкощів складання позову.
Тому на каналі, мабуть, вирішили зайти з іншого боку, проаналізувавши останні заяви Порошенка.
«Позови, пов'язані з публікацією інформації, зазвичай належать до досить складної категорії справ, для судді в тому числі. Тому що потрібно враховувати відразу кілька складових позову, при цьому не завжди можна провести чіткі межі, наприклад, з оціночним судженням або розмірами моральної шкоди», – вважає Дубов.
За його словами, в таких судових справах розглядаються чотири головних аспекти позову. По-перше, потрібно розбиратися, чи дійсно зазначена в позові інформація завдає шкоди діловій репутації, чи може заподіяти збитки. Другий аспект – чи є поширена інформація недостовірною. По-третє, потрібно встановити суму збитку. До того ж необхідно встановити, чи не є ця інформація оціночним судженням.
«Щодо достовірності або недостовірності інформації, то тут тягар доказів лежатиме на відповідачеві. Ткаченко точно не має проводити опитування серед працівників телеканалу на тему того, що їх ніхто не залякує, й не потрібно буде залучати в свідки Коломойського. Порошенко має довести, що в нього були якісь підстави для того, щоб робити такі заяви», – сказав юрист.
Щодо інформації про російські фейки, які нібито транслює телеканал, лише переклавши українською мовою, то тут, на думку Дубова, суду доведеться досліджувати, чи була інформація фейком, наскільки послідовно її переклали, й порівняти з конкретними прикладами сюжетів або програм, показаних в ефірі телеканалу.
«Важливо враховувати, що є ще таке поняття, як оціночне судження. Кожен має право на оціночне судження. Тому потрібно буде обґрунтувати, що це було твердження про факти, а не особисте ставлення до будь-яких фактів. Наприклад, відвідувач ресторану може заявити, що їжа не відповідає санітарним нормам. Одна справа, якщо це дійсно факт, який він констатує, й зовсім інша, коли людина говорить, що їй здалося, що їжа не відповідає. Це такі тонкі межі, в яких потрібно розбиратися, оскільки в законодавстві вони чітко не прописані», – пояснив Дубов.
BBC вибачилася за статтю й виплатить відшкодування ПорошенкуBBC вибачилась і погодилася виплатити відшкодуванняПетру Порошенку за матеріал про те, що сторона Порошенка заплатила за його зустріч з Дональдом Трампом.
Наприклад, коли Порошенко подав позов до британської корпорації BBC з вимогою вибачитися й спростувати матеріал про те, що сторона Порошенка нібито платила за його зустріч із президентом США Трампом, ВВС програла суд, оскільки не змогла надати доказів факту підкупу або передачі грошей за зустріч двох президентів. Складніше було б виграти цю справу, якби в матеріалі й телесюжеті сказали, мовляв, ми не виключаємо, що одна зі сторін заплатила гроші. Тоді цю інформацію можна було б трактувати як оцінне судження.
У законі «Про інформацію» оціночні судження, за винятком наклепу, визначаються як «висловлювання, що не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири)». Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Також юрист зазначив, що схожа ситуація з визначенням моральної шкоди, оскільки методика досить розмита, й ті, хто подає позови, як правило, вказують суму «зі стелі».
Нагадаємо, 12 квітня генеральний директор групи «1+1 медіа» Олександр Ткаченко заявив про намір подати до суду на президента Петра Порошенка за те, що він «увірвався в ефір приватної компанії без запрошення», а також «за минулі звинувачення на адресу каналу».
Раніше Петро Порошенко, який балотується на другий термін, заявив, що подає до суду на телеканал 1+1 за чорний піар і брехню проти нього.
Також Порошенко уточнив, що збирається судитися не з журналістами, а з власником 1+1 – олігархом Ігорем Коломойським, який нібито намагається «через своїх ручних кандидатів перетягнути керівництво країною, повернути собі активи» – за гроші, незаконно виведені з України.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»