Є позиція ЄС, резолюції ПАРЄ, заяви угорського уряду. Вже була жорстка реакція на деякі норми закону. Зокрема, це стосується питання освіти.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, політолог Руслан Бортник.
«Перш за все, європейська негативна реакція сконцентрована на питанні освіти. Цим законом фактично підкріплюються спірні положення освітнього закону, згідно з якими освіта мовами нацменшин стане неможливою в школах. Сьогодні, за різними даними, в них навчаються від 400 до 700 тис. учнів», – зазначив Бортник.
Залишаться класи, вивчення окремих предметів і лише в молодшій та середній школі. Повноцінне навчання мовами нацменшин стане неможливим, уточнив він.
Рада ухвалила закон про державну мову: як голосували нардепиРада ухвалила закон про функціонування української мови. Його підтримали 278 народних депутатів, 38 виступили проти.
За його словами, ці положення вже засуджувалися ПАРЄ, Європарламентом та урядами багатьох країн ЄС. Крім того, квотування мови в ЗМІ також відзначають уряди окремих країн ЄС. Зокрема, Угорщина, Румунія та Болгарія сприймають це негативно.
«Робота закладів культури, публічна демонстрація фільмів обов'язково із субтитрами українською мовою або перекладами також викликає питання», – додав політолог.
Ба більше, робота органів офіційної влади на місцях лише українською мовою також сприймається негативно, констатував він.
На його думку, не можна назвати цей документ законом про українську мову. Статус української мови давно врегульований, їй нічого не загрожує.
«Замість цього закон обмежує використання інших мов у всіх публічних сферах. Розмовляти, звичайно, не забороняється, але лише в побуті. Публічно, навіть у сфері бізнесу, у сфері обслуговування, ЗМІ, використовувати ці мови не можна. Це спроба загнати на побутовий рівень ті мови, які традиційно в Україні використовувалися в публічних сферах хоча б на регіональних рівнях», – пояснив експерт.
Це суперечить нашій же Конституції, яка гарантує вільне використання й розвиток російської та інших мов нацменшин. Стаття Конституції гарантує не вивчення цих мов, а саме освіту. Звичайно, це є предметом конфлікту, підкреслив він.
«Однак публічно, наприклад, якщо в ресторані хочеться, щоб офіціант обслуговував іншою мовою, й офіціант нею володіє, то він може розмовляти, наприклад, російською, але не зобов'язаний. Офіціант може також продовжити розмовляти далі українською, хоча клієнт може її просто не розуміти», – резюмував Руслан Бортник.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна рада ухвалила в першому читанні «мовний» закон.
Раніше аналітики розбирались, які зміни чекають на українців у зв’язку з ухваленням «мовного» закону.
Також пропонуємо згадати, що кандидати в президенти обіцяли з приводу мовного питання.
Як пройшло голосування - за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»