Президентський прес-секретар Святослав Цеголко отримав рідкісну нагороду – за мовчання. Ні, в поданні до ордену «За заслуги» III ступеня, звичайно, йдеться про «значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові досягнення та високий професіоналізм», але ж ми в змозі оцінити роботу спікера, з якого складно було слово витягнути і який залишався всі роки на посаді непримітною фігурою, що нонсенс із огляду на коло обов'язків. Але начальству, мабуть, це й було потрібно, звідси й орден.
Ось Хрест Івана Мазепи спічрайтером президента Олегом Медведєвим був, без сумніву, заслужений, промови Петру Порошенку вдавалися, якщо не завжди за змістом, то за формою точно. Власне, це та дещиця, що йому добре вдавалася, особливо в останні місяці президентства, і якби все залежало від промов, то другий термін був би забезпечений.
Але виборці не лише слухали промови, якщо вони їх узагалі слухали, а й спостерігали інші речі. Наприклад, не випадковим є потрапляння до списку нагороджених Мирослава Хом'яка, чиї заслуги оцінені на щабель вище, ніж Цеголка. Поїдьте до Львова й запитайте там, що робив до революції, причому, ще до першої, Помаранчевої, Мирослав Хом'як, і вам дадуть відповідь. Близький партнер брата Віктора Медведчука, Сергія, Хом'як був головним податківцем Львова, а потім і області, чим заслужив глибоку любов місцевих підприємців і громадськості загалом. За Януковича потрудився на ниві екології, очолюючи відповідні прибуткові обласні органи. Тепер цей дуже небідний у результаті діяч тягне назад до владинедобитих есдеків і регіоналів на чолі обласної організації партії «Наш край». Також мудро частину доходів витрачає на волонтерські проекти, що, звичайно, дає формальні підстави нагородити корисну людину орденом.
Які обіцянки Порошенко має встигнути виконати до кінця каденціїПрезидент Петро Порошенко має до кінця каденції виконати 13 обіцянок. Термін його повноважень спливає не пізніше ніж на початку червня.
Дуже характерна публічна реакція на надання гарантом звання Героя України голові СБУ Василю Грицаку. На відміну від спікера президента, робота керівника спецслужби проходить далеко від очей публіки, й можна, як зробила інший спікер – голова прес-служби СБУ Олена Гітлянська, заявити, що за Грицаком значаться такі подвиги, про які можна буде розповісти лише через багато років. Чому б і ні, власне? Хоча трудові успіхи на ниві керівництва при присвоєнні звання Героя України припускають вручення ордена Держави, а не Золотої Зірки, належної за особистий геройський вчинок. Василю Грицаку дісталася Зірка, що вказує на те, як мало ми знаємо цю скромну людину.
А знаємо ми її, в першу чергу, як дуже близького соратника президента, надзвичайно уважного до його настроїв і побажаннь, унаслідок чого Служба безпеки набула репутації структури, надлояльної до Банкової й нелояльної до нелояльних до неї. Тут би теж, здавалося, нічого поганого, тільки в країні, що воює, багато проблем, більш важливих, ніж з'ясування ступеня чиєїсь особистої вірності Петру Порошенку. Крім того, СБУ за Грицака зміцнилася як впливовий гравець у різного роду економічних справах, де їй, значноб мірою, робити взагалі нічого. І за цих обставин найвища державна нагорода за службу з рук президента грає специфічними смислами.
Звичайно, немає нічого хорошого, що, знову-таки, в країні, яка воює, голова служби, що протистоїть постійним замахам на національну безпеку, не користується широкою громадською довірою й носить образливі прізвиська, але ж і головнокомандувач, як з'ясувалося, нею не користується. І нинішнє «дембельське» масове нагородження зайвий раз показує, чому.
Звичайно, в списках є по-справжньому заслужені люди, які кров'ю, потом, а деякі й життям заплатили за право бути відзначеними високими державними нагородами. Але те, що їх поставили в один ряд з іншими, корисними, нівелює сенс таких нагороджень. Не кажучи вже про те, що за п'ять років війни утворилися нескінченні списки тих, хто так і не дочекався своїх орденів і медалей, чесних, без дурнів, бойових. Вони за нинішнім нагородним дощем спостерігають з особливим почуттям.
Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»