Наступного тижня про свій похід на парламентські вибори начебто планує заявити співак і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Презентація програми нової політичної сили та членів команди Вакарчук, ймовірно, відбудеться вже 16 травня – говорити напевне про це зарано, адже прес-служба співака ані спростувала, ані підтвердила цю інформацію.
Фронтмен гурту «Океан Ельзи» в соцмережах уже отримав чудернацьке прізвисько «Вакарчук Шредінгера». Зважаючи на інтерес співака до фізики та математики, такий мем і справді має багато спільного з поведінкою молодого політика. Те, що Святослав Вакарчук постійно вагається – чи йти йому у велику політику, чи ні, розчарувало багато його прихильників ще на початку 2019-го року. Після того, як про своє балотування заявив Володимир Зеленський, багато виборців молодого віку очікували такого кроку й від Святослава Вакарчука. Втім, на той час співак лише спромігся на низку непереконливих заяв, а напередодні виборів президента став ініціатором акції «Голосуй не по приколу».
«Вагання Вакарчука» вже може увійти до підручників політології як термін політичної поведінки невизначеності. Дехто розуміє під цим поняттям спробу Вакарчука якомога більше затягнути час для справжнього емоційного вибуху й драйву, коли співак зрештою розпочне реальні дії. Ті з читачів, які бували на концертах «Океану Ельзи» знають, що співак не поспішає виходити на сцену, втім, коли вже починає роботу, віддається більш ніж на 100%.
Однак у політиці такий «саспенс» може зіграти злий жарт із його ініціатором. І Вакарчук мав би зробити з цього висновки, адже вже був у політиці в далекому 2007 році. Тоді він пройшов до парламенту 6-го скликання за списками «Нашої України – Народної самооборони». Однак уже за кілька місяців добровільно склав депутатський мандат.
То що може запропонувати співак, виходячи із диспозиції, яка склалася напередодні парламентських виборів 2019 року? Хто буде в його команді, на який електорат вона опиратиметься та як завойовуватиме прихильність виборців?
Стартові можливості
Попри те, що Святослав Вакарчук почув і відчув чималу хвилю розчарування з приводу своєї невизначеної позиції щодо участі у виборах президента України, він залишається дуже серйозним конкурентам усім політикам – як «старого», так і «нового» покоління.
З ким Вакарчук може піти на парламентські вибори?Вакарчук не відкидає, що команда, яку він збирає, може брати участь у парламентських виборах. Про те, хто може увійти до нової команди Вакарчука та подальші перспективи, поговорили з експертами.
Головна його зброя – впізнаваність. Представляти співака не потрібно – за нього говорить його багаторічна творчість, він кумир десятків мільйонів українців не лише в Україні, але й за її межами.
Вакарчук відомий своєї прозахідною позицією, втім, ніколи не висловлювався погано щодо російськомовної аудиторії, вільно володіє кількома мовами й може збирати як стадіони фанатів у центрі Києва, так і аншлаги в Кремлівському палаці (наприклад, такий відбувся у вересні 2011 року). Співак останнім часом здобував додаткові компетенції та знання, важливі для політичної кар’єри – він вчився й навіть викладав у Стенфордському університеті.
Якщо ж повернутися до політичного рейтингу, то останні заміри соціологів дають йому не надто гарний результат – на рівні 1,5-2% потенційних голосів. Ще в жовтні 2018-го, напередодні активної фази президентської кампанії, в спільному опитуванні відразу кількох впливових соціологічних компаній Вакарчук був у трійці (!) потенційних лідерів перегонів. За даними соціологів, він міг розраховувати на 12,1% потенційних голосів виборців. Інші соціологічні опитування прогнозували Вакарчуку меншу підтримку, втім, щоразу він випереджав того ж самого Володимира Зеленського на кілька відсотків.
Однак, на відміну від шоумена, команді Вакарчука на той момент не вистачило сміливості почати власний політичний похід, і після цього співак розгубив значну частину своїх прихильників.
Конкурент «Слуги народу»?
Що змусить виборців Вакарчука знову повірити в спроможність його команди здійснювати зміни й переконає проголосувати? Для відповіді на це складне запитання потрібно врахувати багато факторів.
Перш за все, це поведінка нового президента України. Що більше помилок наробить Зеленський, то більше потенційних виборців набере Вакарчук. Кореляція непропорційна, втім, запит на «молоді обличчя» й досі високий в українському суспільстві, а лідер «Океану Ельзи» – один із небагатьох нових політиків, що може швидко вдовольнити бажання українців на довгоочікувані зміни.
Двічі в одну річку: Вакарчук заявив, що планує йти в політикуСвятослав Вакарчук заявив, що планує іти в політику. Але співак не підтвердив, що має намір іти саме в президенти.
Утім, команді Вакарчука доведеться визначитися з ідеологічною основою, що суттєво зменшить ареал його впливовості на виборців. Це автоматично означає, що Вакарчук знайде собі конкурентів у особі впливових політиків, які також намагатимуться завоювати свого виборця в досить вузькій електоральній ніші – приблизно 20-25%. Вакарчук є потенційним конкурентом і для Петра Порошенка з його БПП, і для Юлії Тимошенко з «Батьківщиною», і для Анатолія Гриценка з «Громадянською позицією».
Крім того, завоювати електорат східних та південних регіонів України, попри високий рівень впізнаваності співака, йому буде вкрай складно. Його поважають за творчість, втім, завжди однозначно сприйматимуть як «прозахідного» політика. Його штаб може зробити ставку на молоде покоління, яке вже має не такі «сегреговані» погляди на українське суспільство, втім, для мобілізації молоді потрібні оригінальні та нестандартні дії. Чи знайде такі підходи до російськомовного виборці команда Вакарчука – поки що відкрите питання.
Загалом, Вакарчук може краще позиціонувати свою політичну силу, лише спостерігаючи та роблячи відповідні якісні висновки з помилок конкурентів. Однак така тактика – вищий пілотаж у політичних технологіях, який поки не вдавався жодному політику. Наприклад, масова підтримка Петра Порошенка в травні 2014-го та ще більш карколомний виграш Володимира Зеленського в квітні 2019-го були радше даниною вдалому збігу обставин, аніж продуманою стратегією ідейного протистояння.
Святославу Вакарчуку бракуватиме саме масового виборця, однак слід визнати, що подальше зволікання з походом на вибори для нього може завершитися дочасним завершенням політичної кар’єри. Тож доведеться вигадати дуже багато способів та «фішок», щоб відбудувати імідж «не такого, як усі» – легше це зробити буде в протистоянні зі «старими» політиками, втім, доведеться мати справу з численною кількістю «нових» облич, які також штурмуватимуть електоральні мури на шляху до Верховної ради 9-го скликання.
Команда з багатьма невідомими
Однозначно, варто зважати на те, що в команді Вакарчука з'являться як нові обличчя, так і взагалі невідомі. Поки що не зрозуміло й те, яким чином формуватиметься нова політична сила й за якими механізмами можна буде потрапити до її лав. Не виключено, що після першої-другої десятки списку, в партії опиняться цілком невідомі широкому загалу кандидати. Хто з них дійсно буде «новим обличчям», а хто – закамуфльованим агентом впливових стейкхолдерів українського політичного середовища, невідомо.
Вакарчук іде на парламентські вибори: які шанси в українського співакаСвятослав Вакарчук 16 травня представлятиме свою команду та програму для участі в парламентських виборах.
Наразі відомо, що ймовірним очільником штабу партії Вакарчука начебто стане екс-заступниця міністра економіки Юлія Коваль. Про інших учасників команди стане відомо вже наступного тижня. Втім, імовірно, перемовини з партією Вакарчука вестимуть ті молоді політики, які не сподіваються знайти своє місце в списку «старих» політичних проектів на наступних виборах. Серед них можуть бути учасники міжфракційного об’єднання «Єврооптимісти», деякі депутати із «Самопомочі» та «Народного фронту», а також позафракційні «одинаки».
Вочевидь, попередній відбір до нової партії пройдуть кандидати, які ще не були в політиці, або ті, хто має серйозний бекграунд у громадській діяльності та досвід на різноманітних управлінських посадах. Чи буде це партія умовних «технократів», чи більше авторитетних громадських діячів із високим рівнем довіри (громадські активісти, волонтери), покаже час.
Як би не склалася доля нової політичної сили, сам по собі бренд співака може стати серйозним мобілізаційним ресурсом для різноманітних груп електорату. Ба більше, сам Вакарчук є «зрозумілим» для Заходу, що, вочевидь, гарантуватиме йому підтримку з боку міжнародних партнерів України. На боці співака буде й численна українська діаспора, що також є неабияким ресурсом для майбутньої реалізації амбітних планів у політиці.
Як і у випадку з Володимиром Зеленським, команді Святослава Вакарчука доведеться мати справу з величезною кількістю викликів, які породжує українська політична реальність. Багато з цих викликів інколи не під силу подолати лише розумними діями та продуманими тактичними маневрами. Потрібна сила волі, залізний характер та відчайдушні кроки. Інколи – хитрість та вміння злучити на свою сторону навіть не надто «чистих» у політичному сенсі партнерів. Чи зможе Святослав Вакарчук грати за такими правилами? Чи таки наважиться запропонувати українському суспільству й політикуму нові правила гри? З приводу цих запитань маємо як чимало скепсису, так і не менш очікуваних надій.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»