Хоча новообраний президент Володимир Зеленський ще не приступив до офіційного виконання своїх обов'язків, вже можна прогнозувати його поведінку в перші сто днів на посаді. Інтрига полягай ще й у тому, що сам Зеленський поки щодо своїх кроків не дуже багатослівний, проте суспільство, яке дало новообраному президенту величезний кредит довіри, чекає активних дій.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Парламент
Першим і важливим викликом на порядку денному для Володимира Зеленського буде ситуація з тим, як налагоджувати співпрацю та комунікацію з Верховною радою. Тут можливі два сценарії. Перший варіант – Верховна рада йде назустріч новообраному президенту й ухвалює рішення про призначення дати інавгурації Володимира Зеленського 19 травня, зазначив він.
«У такому разі Зеленський може ухвалити рішення про дострокове припинення повноважень Ради цього скликання й призначити дострокові парламентські вибори. З огляду на свій високий рейтинг і натомість низький рейтинг довіри до чинного складу українського парламенту, таке рішення може бути підтримане українським суспільством, а партія Зеленського здатна отримати найвищий результат у разі проведення дострокових виборів», – підкреслив Мусієнко.
Я цього не говорив: які обіцянки встиг дати Володимир Зеленський – тестЩе до інавгурації Зеленський дав вже 100 обіцянок. Пропонуємо перевірити чи знаєте Ви, що він обіцяв, а чого ні щодо війни та миру, зниження плати за комуналку, президентські кортежі та літаки.
На його думку, це дасть змогу новообраному президенту спертися на свою велику фракцію в парламенті й отримати набагато більше інструментів для проведення свого політичного курсу, однак лише за умови, що вдасться сформувати коаліцію в максимально вигідній для себе конфігурації.
Найбільш бажаним для Зеленського та його партії, причому як за умови сценарію дострокових, так і чергових парламентських виборів, було б формування такої коаліції з якимись новими політичними силами, що можуть з'явитись у ВР, додав він.
Водночас сценарій із достроковими виборами міститиме певні ризики для Зеленського, наголосив Мусієнко. Наприклад, можлива відсутність партійної мережі та інфраструктури партії «Слуга народу» на місцях, є необхідність кадрового й ресурсного доукомплектування партії та підготовки до виборів. За таких умов, звичайно, чергові вибори наприкінці жовтня виглядають більш привабливим варіантом, уточнив політолог.
За його словами, ще один ризик пов'язаний із тим, що у випадку із достроковими виборами їх скоріш за все доведеться проводити за діючим виборчим законодавством, що передбачає наявність мажоритарників.
«Це зменшує шанси на формування більш вигідної коаліції для президента Зеленського. В такому разі вигідніша система з пропорційною основою. Однак для виборів за виборчими списками необхідно змінити закон «Про вибори народних депутатів» або ухвалити Виборчий кодекс», – акцентував він.
У разі проведення дострокових виборів це зробити навряд чи встигнуть, хоча й не виключено, що це все ж вдасться. Якщо вказані ризики будуть мінімізовані або усунуті, то сценарій із достроковими виборами виглядає для Зеленського вигідним, наголосив експерт.
Другий сценарій зводиться до затягування ВР дати інавгурації, призначення її на кінець травня чи навіть якийсь із трьох днів червня. У такому разі навряд чи Зеленський ухвалить рішення про дострокові парламентські вибори. Доведеться продумувати конфігурацію співпраці з поки чинною каденцією, констатував він.
«Свою більшість серед депутатів чинного складу Верховної ради Зеленському сформувати, скоріш за все, не вдасться. Максимум, на що зможе розраховувати новообраний президент, – 150-170 лояльних народних обранців. Цього достатньо для розробки й супроводу потрібних законопроектів, наприклад, через комітети парламенту, заяв, виступів із трибуни, але це не 226», – пояснив Мусієнко.
На його думку, сприятливим сценарієм для Зеленського в такому разі може бути ситуативна більшість у парламенті, яка голосуватиме за важливі рішення для президента, бодай щодо кадрових призначень за його квотою, або найважливіші законопроекти, що внесені як невідкладні, а також за призначення тих кандидатур, які до парламенту вносить президент. За таких умов Зеленському просто знадобиться людина, яка візьме на себе обов'язки комунікації з Радою.
Він не виключив, що спочатку таку функцію в разі домовленостей можуть виконувати Володимир Гройсман або Арсен Аваков, але надалі Зеленському слід шукати кандидатуру на посаду свого представника серед депутатів.
Серед перших запропонованих Зеленським законопроектів можуть бути ініціативи про скасування недоторканності для всіх (за необхідності змін до Конституції знову може стати темою надовго), народовладдя, а також щодо економічного блоку, наприклад, скасування ЄСВ для ФОП, які не отримують прибутків. Також важливим стане питання початку бюджетного процесу і формування кошторису на наступний рік, уточнив фахівець.
«У кожному разі, ситуація з парламентом є надзвичайно важливою, й поки Зеленський не матиме своєї фракції, що зможе формувати коаліцію й делегувати своїх членів на посади до уряду, повною мірою проводити свій політичний курс новообраний президент не зможе», – підкреслив він.
Кадрові призначення та силовий блок
Зеленський, імовірно, розпочне з комплектування свого президентського офіса – Адміністрації президента. Наступним важливим кроком, на його думку, стала б зміна й призначення на посади осіб за президентською квотою, в першу чергу тих, які не потребують згоди на це Верховної ради.
Хто увійшов до команди кандидата в президенти України Володимира ЗеленськогоЗа два дні до другого туру президентських виборів Зеленський представив людей, які в разі його перемоги підуть працювати до Адміністрації президента.
«Ідеться про секретаря РНБО, голову Служби зовнішньої розвідки, тих, чиї погодження потребують подань Кабінету міністрів – голів обласних державних адміністрацій. І якщо для призначення голів ОДА потрібна комунікація з Кабміном, то призначити секретаря РНБО та його заступників президент може самостійно», – пояснив політолог.
Саме апарат РНБО та Адміністрація президента могли б стати опорою для новообраного президента. Закон про РНБО надає серйозні повноваження цьому органу та його секретарю, додав він.
«За лінією цього органу можна вирішувати багато питань, що стосуються національної безпеки в багатьох сферах, у тому числі економічній, наприклад, ситуації з тарифами. Це, звичайно, за умови, що Зеленський захоче звільнити Турчинова або вирішить залишити його на посаді до виборів як соратника Авакова», – акцентував експерт.
Далі вирішуватиметься доля призначень у силовому блоці, які потребують згоди Верховної ради, уточнив він.
«Тут уже важливі кандидатури, які будуть запропоновані, та комунікація з парламентом для отримання необхідної кількості голосів за кожне призначення», – наголосив фахівець.
У кожному разі, завдання перед новообраним президентом стоятимуть непрості, підкреслив він.
«З одного боку, прагматично утримувати стабільну ситуацію в державі, йдучи на певні компроміси з чинними політиками, враховуючи ситуацію в парламенті та уряді, з іншого – необхідність повного перезавантаження та оновлення системи влади, на що є величезний суспільний запит. Напевно, саме з оновлення й змін варта було б почати», – резюмував Олександр Мусієнко.
Про те, якою може бути зовнішня політика Зеленського, читайте за посиланням.
Які обіцянки встиг дати Володимир Зеленський, можна дізнатися, пройшовши наш тест.
Раніше «Слово і Діло» писало, кого Зеленський узяв до своєї команди.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»