Після того, як фракція «Народного фронту» вийшла з коаліції, спікер Верховної ради Андрій Парубій оголосив про припинення діяльності коаліції «Європейська Україна» із 17 травня. Чи зможе новообраний президент Володимир Зеленський розпустити парламент, враховуючи, що спікер команди Зе Разумков раніше заявив, що Раду не розпускатимуть із порушенням закону? Про можливі варіанти розвитку подальших подій «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
Відсутність коаліції у Верховній раді дає підстави президенту України розпустити парламент. Але, за словами Москалюка, здійснити це Зеленському не вдасться до 27 травня, коли спливає остаточний термін, що дає юридичні підстави для розпуску Ради.
«Для розпуску парламенту потрібно тепер чекати, поки спливуть 30 днів для того, щоб була сформована нова коаліція. Відповідно, тоді закінчується термін, коли президент може розпустити парламент, а це 27 травня. Зрозуміло, що «Народний фронт» вийшов із коаліції, щоб не було дострокових виборів, до яких він не готовий», – сказав експерт.
Підсумки 9-ї сесії Ради: хто де-факто входить до коаліції з БПП і «Народним фронтом»З Блоком Петра Порошенка і Народним фронтом найчастіше голосують радикали та Самопоміч. Але підтримка законопроектів знизилася.
Відповідь команди Зеленського полягатиме в тому, що піврічний термін, коли ще можна розпустити парламент, настає після 27 травня. «Вони спекулюватимуть на тому, що насправді термін повноважень Верховної ради припиняється тоді, коли починаються повноваження нової Верховної ради», – зазначив він.
Таку думку висловив суддя Окружного адміністративного суду Вовк, але, на переконання Москалюка, в цій ситуації півроку до розпуску Ради вираховуються від якоїсь невідомої дати. «Зараз ми не можемо сказати, коли будуть встановлені результати парламентських виборів, коли відбудеться перше засідання новообраної Ради та коли депутати складуть присяги. Те, що стара ВР продовжує діяти, пов’язано лише з тим, щоб не було вакууму влади, а тривала безперервність діяльності державної влади», – підкреслив він.
На його думку, не виключений ще один варіант, коли команда Зе спробує отримати рішення адмінсуду про те, що коаліції не було. Але це рішення потрібно ухвалити до 27 травня. До того ж воно відразу не набуває чинності, його можна оскаржити в апеляційній інстанції.
«Для чого починати свої повноваження з таких речей, які будуть з юридичної точки зору достатньо сумнівними?», – зауважив юрист, додавши, що в команді Зе не завжди коректно трактують фактичний стан речей, як заява про те, що коаліції не було, адже в двох коаліційних фракціях не було 226 нардепів. Хоча насправді така кількість депутатів має бути не у фракціях, а взагалі в коаліції. До її складу можуть входити ті ж мажоритарники.
Отже, наразі однозначних юридичних підстав для розпуску Верховної ради в команди Зе немає, переконаний Москалюк. «У наших реаліях можливо все, й навіть, на жаль, можна припустити, що законодавство може бути проігнороване. Але все ж таки парламент діє, і я думаю, що навряд чи без створення юридичних підстав вони на це підуть, – зазначив він.
Не виключено, що новообраний президент відмовиться від розпуску парламенту, адже його партія зараз не зовсім готова для виборів. А Зеленський може й надалі формувати серед свого електорату думку про те, що він хотів зробити все швидко та якнайкраще, але депутати йому завадили.
Раніше ми писали, що за даними останніх соцопитувань, партія «Слуга народу» набирає майже 40% серед тих, хто визначився й прийде на вибори.
Також «Слово і Діло» розбиралося, чи є ризик політичної кризи через протистояння між Зеленським та ВР.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»