Новообраний президент мав би діяти виключно в межах своїх конституційних повноважень та, відповідно, відмовитися від дострокового припинення повноважень ВРУ VIII скликання у неконституційний спосіб за відсутності для цього підстав.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловила керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
«Найбільш вірогідно, що потрібно буде звертатися до Конституційного суду України на предмет відповідності указу. В сьогоднішніх умовах це можуть зробити щонайменше 45 народних депутатів. У такому випадку з моменту оголошення рішення КСУ, указ втрачає чинність. Відповідно, навіть якщо почнеться дострокова виборча кампанія вона має бути припинена», - констатувала юрист.
Відповідно, якщо указ буде визнано таким, що не відповідає нормам КУ, дострокові вибори можуть зупинити, зауважила вона.
Експерт вказала, що указу ще немає, слід буде враховувати те, як він буде виписаний, але на сьогодні вже є сумніви щодо його конституційності.
Юрист додала, що повноваження президента України встановлені виключно Конституцією України. Зокрема, Президент відповідно до пункту 8 частини першої статті 106 припиняє повноваження ВРУ у випадках, встановлених Конституцією.
Вона аргументувала, що такі три випадки встановлені частиною другої статті 90 КУ.
Протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
Протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
Протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися».
Водночас з 27 травня, відповідно до частини п’ятої статті 90 КУ, повноваження парламенту VIII скликання не можуть бути достроково припинені, оскільки Конституція забороняє це робити в останні 6 місяців строку повноважень парламенту, наголосила юрист.
«Відповідно до принципу юридичної визначеності останні 6 місяців рахуються від конституційно встановленого строку повноважень парламенту – 5 років (частина перша статті 76 КУ). Верховна Рада VIII скликання набула повноважень 27 листопада 2014 року, отже, останній день можливого дострокового припинення повноважень парламенту – 27 травня 2019 року», - розповідає Кириченко.
Вона зауважила, що з огляду на це президент Зеленський, за наявності конституційних підстав для дострокового припинення повноважень ВРУ, має право розпустити ВРУ з моменту вступу на посаду 20 травня до 27 травня, тобто до моменту, коли це право вже не може бути реалізованим.
Очевидно, що єдиним вірогідним випадком для дострокового припинення повноважень ВР може бути відсутність парламентської більшості та неспроможність парламенту створити нову протягом місяця від моменту припинення її існування, продовжила юрист.
Кириченко нагадала, що Голова ВР оголосив про припинення діяльності парламентської більшості 17 травня. Отже, до 16 червня Верховна Рада України має час для формування нової парламентської більшості, а у президента з’явиться конституційна підстава для припинення повноважень парламенту VIII скликання лише після 16 червня і за умови не створення такої більшості.
«Щоправда, така підстава для розпуску не може бути реалізована через обмеження права розпуску за 6 місяців до завершення строку повноважень Верховної Ради», - підкреслила Юлія Кириченко.
Резюмуючи, експерт додала, що наразі відбувається ситуація, коли політичний інтерес нового президента та парламенту збігся для того, щоб провести вибори раніше.
«Однак, це жодним чином не відповідає Конституції, закладеній парламентсько-президентській формі правління та виходить за законні межі. Це може бути оскаржено у Конституційному суді», - підсумувала Юлія Кириченко.
Нагадаємо, юрист Олександр Москалюк розповів «Слову і Ділу», що Володимир Зеленський своїм рішенням про розпуск парламенту порушив юридичну процедуру.
Більше про умови, за яких може відбутися достроковий розпуск Ради, – на нашій інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»