Мін'юст має намір розібратися із законністю призначення Андрія Богдана на посаду глави Адміністрації президента України. Заступник міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Сергій Петухов скерував до АП запит щодо новопризначеного керівництва Адміністрації президента для люстраційної перевірки. У відомстві не виключають, що доведеться звертатися до суду, зокрема й щодо законності призначення Богдана. Своєю чергою в АП вважають, що люстраційний закон неконституційний, тому всі останні призначення були законними. Чим може закінчитися битва двох юридичних світоглядів, «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
«Все, що стосувалося спірності позиції, чи можна було призначати Богдана, ґрунтувалися на тому, що глава Адміністрації президента України не є державним службовцем. Але річ у тім, що в законі про очищення влади, до якого я ставлюся дуже критично, не вказується, чи поширюється люстрація на державних службовців, а лише згадується певний перелік посад. Серед них є глава Адміністрації президента», – підкреслив Москалюк.
Щодо заяви заступника глави АП Руслана Рябошапки про те, що закон про очищення влади буде застосований лише в разі, якщо КСУ визнає його конституційним, на думку Москалюка, це порушує основи державного устрою.
«Насправді, це порушує всі основи, які існують у теорії права, та основи устрою держави як такої. Виходить, що будь-який закон можна не застосовувати доти, доки КСУ не визнає його конституційним. Я не є прихильником закону про очищення влади, й цей документ доволі довго перебуває на розгляді КСУ, але поки суд не винесе свого рішення, закон не скасований, і його потрібно виконувати», – підкреслив юрист.
На його думку, дії Мінюсту цілком виправдані й спрямовані на те, щоб виправити ситуацію згідно з буквою закону. «Перспективи Мін'юсту в цій справі є», – зазначив він.
Щодо петиції на звільнення Богдана, яка набрала необхідні 25 тис. голосів українців, то, за словами Москалюка, вона не зашкодить, але й не допоможе вирішити конфлікт. Адже петиція зобов’язує здійснити реакцію на запит суспільства. Але ця реакція може бути різною й не обов’язково такою, як хочуть підписанти.
«Кожен має право висловити свою думку. В цій частині радше потрібно було б думати, як звільнити чиновника, що був незаконно призначений. Ця історія ще не відіграна до кінця», – переконаний Москалюк.
Раніше ми писали, що призначення Андрія Богдана главою АП юристи вважають неоднозначним.
Також «Слово і Діло» розбиралося, що означають перші рішення нового президента.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»