Представник президента України у Верховній раді Руслан Стефанчук пропонує скоротити кількість депутатів парламенту. Він зазначив, що коли українців було 52 мільйони, то представництво в Раді 450 нардепів було нормальним, але після перепису населення може з’ясуватися, що нас стало значно менше, отже, потрібно скоротити й кількість депутатів у парламенті. Наскільки слушна така думка та чи потрібно переглядати норми представництва в Раді, «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
«Ідея зменшення кількості депутатів парламенту постійно дискутується, вона зараз у мейнстримі. Багато депутатів заявляли про те, що потрібно зменшити кількість депутатів чи то до 150, чи то до 300 осіб, але ніхто не намагався раціональним чином підійти до цього питання. Перевага Стефанчука полягає в тому, що він сказав, що потрібно провести перепис населення, й зважаючи на це провести зменшення кількості депутатів», – зазначив Москалюк.
За його словами, коли в 1996 році ухвалювалася Конституція України, тоді дійсно була інша чисельність населення. «Але не потрібно забувати, що в нас фактична кількість народних депутатів не 450, а менша. І якщо в нас будуть дострокові вибори, то так само в нас буде менша кількість депутатів», – підкреслив юрист.
«Якщо ми візьмемо таке поняття, як норми представництва, то кількість депутатів в Україні насправді не є надмірною. Наприклад, у Польщі, де близько 40 мільйонів населення, в Нижній палаті Сейму налічується 460 депутатів. В Угорщині Національні збори мають у своєму складі 199 депутатів, при тому, що в цій країні населення значно менше, ніж в Україні. Тому навіть з урахуванням зменшення кількості населення в Україні не можна сказати, що ми тут якось сильно відрізняємося від європейських країн», – уточнив він.
Експерт звернув увагу й на проблеми процедурного характеру. «Зменшення кількості депутатів означає внесення змін до Конституції України. І якщо виходити з тієї логіки, за якою слідує Стефанчук, то спочатку потрібно провести перепис населення. Зрозуміло, що на це потрібен час. Потім з урахуванням цього потрібно визначитись, якою має бути кількість депутатів. І лише після цього вносити проект змін до Конституції. Цей законопроект потрібно скерувати до Конституційного суду, потім депутати мають проголосувати вперше, а згодом – удруге», – пояснив Москалюк.
На його думку, реально скоротити кількість нардепів можна не з новою Верховною радою, яка буде обрана на запланований позачергових виборах, а вже з наступною. «Навіть за найкращого сценарію в разі дострокових виборів, не тих, які зараз будуть, а наступних, це може відбудится десь роки за три. А якщо в нас будуть чергові вибори (тобто мається через одні), то це, відповідно, могло б відбутися в 2024 році», – припустив експерт.
На його думку, важливо було б говорити не стільки про кількість депутатів, а про те, щоб вибори відбувалися частіше. В перехідних країнах дуже часто запроваджували систему, коли вибори відбувалися не раз на чотири роки, а раз на два роки. «Для перехідного суспільства це важливо, щоб парламент відповідав суспільним запитам і змінам суспільного настрою», – пояснив він.
Також Москалюк звернув увагу на те, що чим менша кількість депутатів, тим легше домовлятися. На його думку, з точки зору ефективності й швидкості ухвалення рішень, це плюс, з точки зору демократії та представницької функції – це мінус.
Раніше ми писали, що за два місяці до виборів Рада може ухвалити скасування депутатської недоторканності та ще кілька важливих законопроектів.
Також ми писали про заяву Разумкова, що Саакашвілі не потрапить до списку «Слуги народу» на виборах до Ради.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»