Цього тижня виповнюється 5 років з дня катастрофи військово-транспортного літака Іл-76 МД, який був збитий бойовиками над Луганськом. У результаті тієї трагедії загинули 49 людей. Судові розгляди тривають досі, однак винні в тій катастрофі навряд чи будуть притягнуті до відповідальності.
Як відомо, український Іл-76 МД був збитий бойовиками «ЛНР» у ніч на 14 червня 2014 року за допомогою переносного зенітного ракетного комплексу «Голка», а також великокаліберного кулемета. Загинули 40 бійців 25-ї бригади, які йшли на ротацію захисників Луганського аеропорту, а також 9 членів екіпажу. Тієї ночі до Луганська мали прибути відразу три транспортних літаки. Один із них приземлився благополучно, інший був збитий, а льотчик третього, побачивши вибух, вирішив не ризикувати й відмовився йти на посадку.
Загибель 49 людей була найбільшою на той момент одноразовою втратою ЗСУ. За фактом трагедії 18 листопада 2014 року Генпрокуратура оголосила про підозру в службовій недбалості, що призвела до аварії літака Іл-76 МД, генерал-майору Віктору Назарову, який на момент інциденту був начальником штабу АТО й планував перекидання сил і засобів до Луганська.
Для проведення комплексної експертизи у справі Іл-76 була сформована група, куди увійшов льотчик-випробувач 1-го класу, полковник Віктор Лукіянчук, який має за плечима близько 400 бойових вильотів. Зокрема, під час війни в Афганістані Лукіянчук на вертольоті Мі-24 прикривав літаки Іл-76.
За словами Лукіянчука, експертна група довела, що відправляти літак до Луганська не було сенсу. По-перше, аеропорт був цивільним, який, до того ж, за кілька днів до катастрофи, припинив приймати літаки й не був обладнаний необхідними світлотехнічними засобами.
По-друге, Іли, що заходили на посадку, потребували прикриття, тим більше генерал Назаров був своєчасно сповіщений про те, що бойовики готові збивати всі літаки, які заходять на посадку до Луганського аеропорту. Крім того, вдала посадка першого літака привернула увагу бойовиків. У таких умовах не можна було відразу відправляти до аеропорту другий літак – слід почекати деякий час, а ще краще – зробити черговий візит наступної доби.
У Віктора Назарова були свої аргументи. Крім чисто юридичних позицій, генерал-майор пояснював, що перекидання військ до Луганська було військовою операцією, нехай навіть і в умовах неоголошеної війни. А бойові дії неможливі без втрат. Крім того, як зазначав генерал, до 14 червня до Луганська здійснили 18 успішних рейсів і лише 19-й виявився фатальним.
Проте 27 березня 2017 року Павлоградський суд визнав Назарова винним, призначивши йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 425 КК України (службова недбалість в умовах воєнного стану або в бойовій ситуації).
Таке рішення викликало обурення військових, зокрема міністра оборони Степана Полторака, який заявив, що оцінювати дії військових мають військові, а не цивільні суди. При цьому на той момент військові суди були скасовані, тому справа Іл-76 змусила ініціювати відновлення їх роботи.
Генерал-майор Віктор Назаров подав апеляцію на рішення суду першої інстанції. Справа все ще розглядається. Донедавна Віктор Назаров обіймав посаду заступника начальника Генштабу й був відсторонений від неї лише наприкінці травня 2019 року, після того, як був призначений новий начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак.
Участь у розслідуванні причин катастрофи Іл-76МД негативним чином позначилася й на кар'єрі Віктора Лукіянчука, який був змушений змінити місце служби, поповнивши собою список людей, на чиє життя так чи інакше вплинула ця трагедія.
І, нарешті, кілька днів тому Запорізький апеляційний суд визнав загибель командира літака Іл-76 Олександра Білого результатом російської агресії. Суд задовольнив апеляцію вдови командира Тетяни Чиміркової й скасував рішення Мелітопольського міськрайонного суду, який, своєю чергою, 18 квітня відмовився визнати загибель льотчика результатом агресії РФ.
Незалежно від того, чим завершиться розгляд справи Віктора Назарова, справжню причину катастрофи 14 червня 2014 року встановив саме Запорізький апеляційний суд. Адже якби не було російської агресії, українським бійцям і не довелося б захищати Луганський аеропорт. А генералу Назарову, своєю чергою, не довелося б планувати перекидання туди підкріплень і відповідати за катастрофу одного з літаків. Але люди, які розкрутили маховик російської агресії, навряд чи колись відповідатимуть за українськими законами.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»