Дострокові парламентські вибори, які відбудуться 21 липня, змусили політиків заворушитися в пошуках відповідного варіанту продовження своєї кар'єри. Найбдижчим часом, поки відбувається оголошення партійних списків, на нас чекає багато цікавих «камінг-аутів». «Слово і Діло», своєю чергою, подивиться, хто в списках уже був народним депутатом, і проаналізує, як вони виконували свої обіцянки. Сьогодні – партія «Європейська солідарність».
«Блок Петра Порошенка» став «Європейською солідарністю» 24 травня в межах оновлення та ребрендингу. Як логічно випливає з назви, партія ставить собі за мету привести Україну до Європейського союзу та НАТО, щоб «зберегти досягнення останніх п'яти років».
Перша десятка списку була представлена на з'їзді 9 червня, й знайомих облич там дуже багато. Першим номером іде лідер партії, екс-президент Петро Порошенко, далі спікер Верховної ради Андрій Парубій, віце-спікер Ірина Геращенко, військовий Михайло Забродський, активістка й співачка Софія Федина, народний депутат Мустафа Джемілєв, волонтер Яна Зінкевич, екс-голова Львівської обласної адміністрації Олег Синютка, заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз і віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Андрій Парубій
Спікер Верховної ради на сьогодні виконав 49 обіцянок (46%), провалив – 36 (34%), ще 21 обіцянка залишається в процесі виконання. Відзначимо, що на початку року «Слово і Діло» проаналізувало, як змінювався рівень відповідальності Парубія на посаді спікера. Сьогодні зосередимося на головних невиконаних обіцянках.
Минулого тижня парламент увійшов у розгляд нового Виборчого кодексу, який передбачає обрання народних депутатів за системою відкритих пропорційних списків. У першому читанні кодекс був ухвалений ще восени 2017 року. А восени минулого року це питання мало би бути одним із перших на розгляді Ради, але Парубій обіцянку провалив.
У липні 2017 року Парубій пообіцяв, що ставитиме на переголосування ініціативи, які були ухвалені з фактами кнопкодавства. «Коли в залі є сигнал про те, що такі речі відбуваються (кнопкодавство – ред.) під час персонального голосування, я скасовую це рішення й ставлю на повторне голосування. Так було із першого дня, коли ми ухвалювали програму уряду, й до останніх законів. Тому будь-який депутат може підійти до мене й повідомити, що в залі є випадок кнопкодавства. І я в той же момент скасовую рішення й ставлю питання на переголосування», – сказав Парубій, але дуже швидко цю обіцянку провалив.
У жовтні, коли Рада ухвалювала законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», депутати від «Самопомочі» помітили факти кнопкодавства. За словами Андрія Журжія, він повідомив про це Парубію, але спікер проігнорував прохання про переголосування. Пізніше Парубій прокоментував «Слову і Ділу», що він може ставити законопроекти на переголосування, поки не перейшли до розгляду наступного питання.
До речі, в 2016 році голова парламенту обіцяв винести на розгляд законопроект про покарання за кнопкодавство. Однак так і не зробив цього, мотивуючи тим, що ініціатива не отримала б підтримки, тому він чекатиме «слушної нагоди».
У квітні минулого року спікер провалив дуже актуальну й зараз обіцянку. Парубій запевняв, що тільки-но Кабінет міністрів подасть законопроект про покарання за підкуп на виборах, він відразу винесе його на розгляд. 13 квітня законопроект був зареєстрований, але Парубій навіть не намагався включити його до порядку денного. Так він досі й чекає на розгляд.
Крім того, в 2016 році Парубій обіцяв публічно оприлюднити поіменний список членів коаліції в разі такої вимоги. Це було в квітні, вже в липні спікер заявив, що в нього немає повноважень збирати списки членів коаліції, тому обіцянка не виконана. Зараз, коли Конституційний суд розглядає законність розпуску парламенту, такий список дуже допоміг би.
Ірина Геращенко
Віце-спікер парламенту Ірина Геращенко виконала 20 своїх обіцянок (43%), провалила – 15 (33%), ще 11 залишилися в процесі.
Геращенко дуже хотіла зняти з депутатів недоторканність і в листопаді минулого року обіцяла нагадувати про це на кожній Погоджувальній раді. «Я буду на всіх погоджувальних нагадувати про зняття недоторканності й вимагати поставити зміни до Конституції на голосування. І зроблю все, що в моїх силах і повноваженнях, щоб депутатська недоторканність була знята», – запевняла нардеп. Але на першій же Погоджувальній раді вона забула про свою обіцянку, про зняття недоторканності не йшлося.
У 2015 році нардеп пообіцяла, що до кінця травня буде створене Агентство з питань Донбасу: «Агентство має стати ключовим переговірником для західного боку, міжнародних благодійних фондів, структур, які займаються підтримкою гуманітарних місій». Однак структура не була створена й улітку.
Крім того, Геращенко не виконала обіцянку назвати прізвища активістів і депутатів, які «бігали до посольств європейських країн і просили не надавати Україні безвізовий режим». Після отримання Україною безвізу громадськість обіцяних імен так і не побачила.
Є в Геращенко й кілька провалених програмних обіцянок. Наприклад, домогтися перекриття ухилення від сплати податків через офшори або домогтися скорочення кількості податків і зменшити їх ставки.
Мустафа Джемілєв
Джемілєв дав за час каденції 26 обіцянок: виконав – 13 (50%), провалив – 10 (38%), ще три залишилися в процесі. Невиконані обіцянки Джемілєва в основному з передвиборчої програми партії.
Згідно з програмою, депутат мав домагатися перетворення Антимонопольного комітету на ключовий економічний регулятор. У 2015 році парламент ухвалив одразу три законопроекти, які стосувалися діяльності відомства, але Джемілєв був відсутній на голосуваннях. У квітні цього року Рада схвалила законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості діяльності Антимонопольного комітету України», «Про внесення змін до закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо удосконалення процедур контролю за концентрацією суб'єктів господарювання», «Про внесення зміни до статті 35 Бюджетного кодексу України (щодо державної допомоги суб'єктам господарювання)». Але нардеп не голосував і за ці ініціативи.
Наприкінці 2015 року Джемілєв заявляв, що в Херсонській області буде створений «мусульманський» батальйон: «Дійсно, ми збираємося створити там свій батальйон. Хоча, говорять «кримськотатарський, мусульманський», просто в цього батальйону будуть свої особливості: там не вживають спиртного, не їдять свинину. А якщо інші прийматимуть ці умови, то будь ласка, якої б національності вони не були». Але зробити цього не вийшло.
Провалив Джемілєв терміни обіцянки внести до Ради законопроект про статус кримськотатарського народу: говорив, що зареєструє в середині липня 2015 року, а документ з'явився лише в квітні 2017-го.
Нагадаємо, «Слово і Діло» проаналізувало, як виконували програмні обіцянки депутати-списочники в парламенті восьмого скликання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»