Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко порадила президенту Володимиру Зеленському не скасовувати свій указ про розпуск парламенту, навіть якщо Конституційний Суд визнає його неконституційним. Не виконувати рішення суду давно увійшло в традицію українського політикуму. Чи може таке повторитися, а також, яке несподіване рішення може ухвалити КСУ, щоб дострокові вибори все-таки відбулися, «Слово і Діло» з’ясувало у кандидата юридичних наук Геннадія Дубова.
За словами експерта, є таке поняття в праві, як юридична Конституція і фактична Конституція і часто законодавство трактується, в залежності від політичної доцільності.
«Юридична Конституція – це, власне, документ, а фактична показує, як вибудовуються правовідносини в реальності. І якщо ми говоримо про нашу фактичну Конституцію, виходячи з уроку який дає Юлія Володимирівна, спираючись на свій багатий політичний досвід, то дійсно, у нас були випадки, коли рішення КСУ ігнорувалися. Наприклад, рішення 2010 року, яке повертало нас до Конституції 1996 року. Скасувати його було неможливо, тому Верховна рада зробила це своєю постановою. Як бачимо, нового президента вчать жити за принципом – якщо не можна, але дуже хочеться, то, взагалі-то, можна», – сказав юрист.
Протягом місяця КСУ може скасувати підставу для проведення дострокових парламентських виборівЯкщо КСУ визнає неконституційним указ президента про розпуск Ради, тоді втрачається підстава для проведення позачергових дострокових виборів і ЦВК має зупиняти виборчий процес.
Якщо припустити, що КСУ визнає указ про розпуск Ради неконституційним, а президент проігнорує це рішення, то як він зможе провести вибори? Чи проігнорує рішення суду Кабмін, який повинен профінансувати вибори? Чи закриє очі на неконституційність указу ЦВК? Знову ж таки, якщо вибори відбудуться, чому не можна припустити, що знайдуться бажаючі оскаржити результати виборів?
«Незаконна відповідь навіть на незаконну дію автоматично занурює нас в турбулентність, де править випадковість, сила, а не право. Неможливо провести вибори, не маючи на те підстав», – переконаний Геннадій Дубов.
При цьому він не виключає, що КСУ винесе політичне рішення. «Я думаю, що судді, посилаючись на суто процесуальні підстави, скажуть, що не можуть встановити чи була коаліція чи ні, а значить, і не можуть встановити неконституційність указу», – вважає Геннадій Дубов.
Каменем спотикання в цій суперечці є два питання: чи була коаліція і коли саме вона припинилася. Але законодавчо немає норми, яка б вказувала на момент формування та припинення діяльності коаліції. «КСУ не уповноважений встановлювати факти, зокрема, й момент створення і розпаду коаліції. Як наслідок, КСУ не може оцінити указ з точки зору відповідності Конституції», – пояснив свою позицію юрист.
Це означає, що КСУ цілком може винести рішення щодо конституційності указу, а в обґрунтуванні вказати, що таке рішення суд виніс не на підставі відсутності коаліції, а через те, що в законодавстві з цього приводу пробіл. Тому президент сам визначив відсутність коаліції і розпустив парламент. Судді також можуть рекомендувати Верховній Раді ухвалити зміни до Регламенту в частині норм, що регулюють діяльність коаліції.
На думку юриста, за такої формальної відповіді КСУ може дати можливість проводити дострокові вибори в парламент.
Нагадаємо, раніше ми писали, які лазівки використовувала ВР і чи може КСУ скасувати вибори.
Також «Слово і Діло» писало, які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими і до чого це призведе.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»