У ЗМІ з'явилась інформація про те, що Конституційний суд України визнав указ Зеленського про розпуск Ради конституційним. Це означає, що дострокові вибори все-таки відбудуться 21 липня. Тим часом у самому суді рішення поки не опублікували. Чому суд виніс таке рішення та чи було воно обумовлене виключно політичною доцільністю, «Слово і Діло» запитало кандидата юридичних наук Геннадія Дубова.
Проблема з указом Зеленського полягала в тому, що президент розпустив Верховну раду, але ніхто не міг встановити фактично, чи була коаліція в парламенті. Думки експертів розділилися. Частина з них стверджувала, що коаліція розпалася лише після виходу з неї «Народного фронту», який таким чином якраз і намагався уникнути розпуску Ради в надії, що за 30 днів створити нову коаліцію не вийшло б, а за цей час минав термін, коли можна розпускати парламент.
Інші експерти стверджували, що коаліції вже давно не було в парламенті, й це беззаперечний факт, який і констатував Зеленський своїм указом.
КСУ визнав неконституційною заборону апеляції на продовження терміну тримання під вартоюКонституційний суд України (КСУ) зобов’язав Верховну раду законодавчо врегулювати положення Кримінально-процесуального кодексу, яким забороняється оскарження строку тримання під вартою у судах першої інстанції.
Така ситуація стала можливою через те, що нардепи за п'ять років так і не знайшли в собі сили привести до ладу регламент Верховної ради, який, власне, й регулює роботу парламенту, в тому числі й норми, що стосуються функціонування коаліції.
На думку Дубова, КСУ довелося зіткнутися з пробілом у праві, через який неможливо було встановити факт наявності або відсутності коаліції, що й заводило юристів у глухий кут.
«Ми маємо справу з пробілом у праві. Хто має встановлювати юридичний факт, коли існує така прогалина? КСУ не може цього зробити. Серед юристів точиться дискусія, чи є КСУ органом правотворчості й в основному всі схиляються до того, що не є, але при цьому суд може давати своє тлумачення норм Конституції, в тому числі й розширене», – пояснив він.
Юрист зазначив, що під час відкритого засідання КСУ з огляду на запитання деяких суддів складалося враження, що багато хто схилявся до думки про неконституційність указу, але водночас мотивація в усіх була різною.
«На мою думку, не можна було встановити ані наявність, ані відсутність коаліції, не вигадуючи нову норму. Тому, скоріш за все, судді вийшли із ситуації таким чином, що констатували наявність прогалини в праві й визнали, що в них немає повноважень ані заповнювати цю прогалину, ані встановлювати юридичний факт відсутності або наявності коаліції. Тому що КСУ є судом права», – вважає Дубов.
Юрист зазначив, що всі аргументи за те, що указ Зеленського неконституційний, мають право на життя, так само, як і думка опонентів, але критерію, щоб оцінити, хто з них правий, просто не існує.
Нагадаємо, «Слово і Діло» писало, що за невиконання рішення КСУ можна сісти до в'язниці на 8 років.
Також ми розбирались, які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими й до чого це призведе.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»