Якщо ВР не звільнить Клімкіна з посади, це можна вважати проявом саботажу дій Зеленського.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Кость Бондаренко.
«Міністр закордонних справ є представником виконавчої влади. Зовнішню політику формують президент і ВРУ. Міністр може лише втілювати політику, сформовану президентом і ВРУ. Тому виходить, що міністр закордонних справ не може бути самостійною фігурою. З іншого боку, міністр робить подання на призначення чи звільнення своїх заступників, дипломатів, інших послів», – зазначив Бондаренко.
Тобто складається так, що у нас разом із тим, що фігура міністра закордонних справ не самостійна, вона все одно дуже вагома, додав він.
Згідно з Конституцією, посада міністра належить до компетенції президента. Президент вносить до Ради подання щодо звільнення та призначення міністра закордонних справ, уточнив політолог.
«У цій ситуації ВР може хіба що зі своїх міркувань не звільняти Клімкіна. Зеленському потрібен свій міністр. І якщо сьогодні Клімкіна не звільнять, це означатиме, що Верховна рада демонструє відвертий саботаж усіх дій президента», – пояснив він.
При цьому експерт звернув увагу, що Зеленський пропонує на посаду міністра Пристайка, який є одним із найближчих друзів та соратників Клімкіна.
Клімкін подає у відставку: як глава МЗС виконував обіцянкиПавло Клімкін зібрався у відставку з поста міністра закордонних справ. Слово і Діло подивилося, яка у нього ситуація з виконанням обіцянок.
«Тому заміна Клімкіна на Пристайка нічого не дає в зовнішній політиці, в управлінні міністерством», – підкреслив він.
Крім того, Клімкін і надалі матиме вплив на міністерство, припустив Бондаренко.
Щодо того конфлікту, який виник між Клімкіним і Зеленським, то, на думку політолога Михайла Басараба, відповідь МЗС була цілком прийнятною.
«Чому ж Зеленський так обурився? Написавши абсолютно адекватну відповідь росіянам, МЗС зірвало йому «фішечку». До парламентських виборів Зеленському потрібна була перемога. Рейтинги Зеленського поки поступово, але однозначно повзуть донизу. Звільнення наших моряків президент записав би на свій рахунок», – зазначив він.
Заради цього він, очевидно, був готовий пообіцяти російським крутіям що завгодно, не думаючи про наслідки, тільки б росіяни відпустили моряків, додав експерт.
«Йому, мабуть байдуже, як цими його обіцянками Кремль скористався б у майбутньому. Не бачу іншого пояснення такому обуренню на адекватну відповідь МЗС», – підкреслив він.
«За наших моряків та інших українських полонених потрібно боротись, але ж і в російські пастки в цій боротьбі важливо не потрапити», – резюмував Михайло Басараб.
Нагадаємо, 26 червня МЗС України повідомило, що отримало ноту з Москви з пропозицією, щоб Київ дав письмові гарантії продовження кримінального переслідування моряків. У четвер, 27 червня, президент Володимир Зеленський заявив, що МЗС відповіло РФ, не повідомивши йому. Клімкін підкреслив, що його відомство мало на це повноваження.
Раніше «Слово і Діло» подивилось, як міністр виконує свої обіцянки.
Також аналітики «Слова і Діла» розбирались, які обіцянки залишилися невиконаними на літо в Кабміну.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»