«Слово і Діло» продовжує стежити за законодавчими ініціативами президента. Раніше ми вже писали, що з початку каденції президент Володимир Зеленський підписав понад 50 указів, більшість з яких стосувалися кадрових питань. Наразі ж президент підписав указ щодо протидії контрабанді та корупції на митниці, який передбачає подолання практики «листів щастя» на митниці. Ще один указ спрямований на боротьбу з незаконним обігом деревини та зобов’язує лісгоспи Міноборони до 1 листопада запровадити електронний облік деревини.
Доктор юридичних наук, професор кафедри земельного та аграрного права КНУ імені Тараса Шевченка, колишній член Вищої ради правосуддя Анатолій Мірошниченко підкреслив, що вирішення окреслених питань, принаймні в обраний спосіб, не належить до компетенції президента.
«Вирішення питання обліку деревини лісгоспами є втручанням у господарську діяльність. Президент у такий спосіб накласти обов’язок маркування та обліку, що, як я підозрюю, є зовсім не дешевим, не може. Ідея електронного обліку деревини, на мою думку, позитивна, але реалізація шляхом вказівок в указі не витримує жодної критики. До речі, те, що на сьогодні такий облік фрагментарно запроваджений підзаконними актами, також ненормально. Для коректного запровадження електронного обліку деревини мають бути ініційовані зміни на рівні закону, які визначать обов’язковість обліку, засади його здійснення, санкції за відсутність обліку тощо», – констатував він.
«Є загальний принцип, передбачений статтею 19 Конституції України, згідно з яким органи державної влади та їх посадові особи діють за принципом «дозволено те, що прямо передбачено законом». Якщо закон чітко не передбачає, що президент може вчинити певні дії, це означає, що таких дій він чинити не може. Повноваження президента окреслені в 106 статті Конституції. На мою думку, вказівка лісгоспам, яку намагається дати президент, під жоден пункт цієї статті не підпадає, як не підпадає й під повноваження глави держави, надані іншими законами», – пояснив фахівець.
За його словами, аналогічна ситуація щодо указу з приводу протидії контрабанді та корупції на митниці.
«Реалізовувати такі зміни потрібно шляхом ініціювання змін до законодавства, а не шляхом надання якихось вказівок Кабміну. Таких повноважень у президента немає», – підкреслив він.
Експерт висловив сумнів, що підписання таких указів є необдуманим рішенням, адже в команді президента є досвідчені юристи. Всупереч загальноприйнятій практиці, укази не містять посилання на норми закону, на підставі яких вони видані. Схоже, в Офісі президента цілком усвідомлювали, що законодавчих підстав для видання указів немає.
«Скоріш за все, це свідоме рішення. Перед виборами є бажання створити видимість «покращення вже сьогодні». Це піар-крок. Дуже шкода, що обраний спосіб дій дискредитує загалом позитивні ідеї, закладені в указах», – додав він.
«Якщо президент хотів досягти цілей, які задекларовані, набагато краще було б, якби він подав відповідні законопроекти, або ж просто виступив з якоюсь заявою чи закликом до органів виконавчої влади й не намагався надати своїм діям видимості обов’язковості», – резюмував Анатолій Мірошниченко.
Які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими й до чого це призведе – за посиланням.
Також пропонуємо подивитись, як шостий президент працював у свій перший місяць каденції: скільки нових обіцянок дав, скільки обіцянок виконав, а скільки – провалив.
Нагадаємо, Відкритий університет майдану спільно з аналітичним порталом «Слово і Діло» започаткував проект Про-100 Матриця. До матриці потрапляють резонансні рішення перших 100 днів президента Зеленського. Експерти аналізують їх на предмет законності та популярності.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»