В останній день роботи Верховної ради VIII скликання президент Володимир Зеленський вніс проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади». Чому цей законопроект суперечить Конституції, є нежиттєздатним і може бути розглянутий лише Радою нового скликання, «Слово і Діло» дізнавалося в юристів.
На думку експерта з конституційного права Богдана Бондаренка, тема про розширення люстрації виникла саме зараз із декількох причин. «Це хайп, це перебивання теми з Виборчим кодексом і, власне, це спроба повернути той протестний антиелітарний електорат, який був навесні, але з різних причин міг відколотися», – вважає він.
З іншого боку, є припущення, що таке рішення виникло після того, як Конституційний суд України не став скасовувати люстраційний закон. Адже Зеленський пропонує до нього такі зміни, які стосуються всіх, хто був при владі з 2014 до 2019 року, опосередковано включаючи й суддів.
Власне, Зеленський пропонує внести зміни до чинного закону «Про очищення влади», який наразі розглядає КСУ й може визнати неконституційним. За словами Бондаренка, всі зауваження Венеційської комісії про те, що люстрація 2014 року є автоматичною й поширюється на дуже широке коло осіб, в законопроекті Зеленського лише повторюються й поглиблюються.
Зеленський розширює посади, які підпадають під люстрацію, додавши ще й виборні посади.
«Раніше під люстрацію підпадав, умовно кажучи, Азаров, який не міг бути прем’єром чи держслужбовцем, але міг іти на вибори президента, нардепів та місцевих депутатів. Тепер за законопроектом Зеленського це обмежується», – пояснив юрист.
Лише до переліку посад, на які не можуть балотуватися ті, хто підпадає під люстрацію, додалися президент України, народні депутати (2014-2019 роки)._ «Це не відповідає Конституції. Посади президента, нардепів та депутатів місцевих рівнів не підпадають під люстрацію. Навіть у 2014 році це розуміли й не включили таку норму до законопроекту»_, – додав Бондаренко.
Він пояснив, що законопроект Зеленського розширює люстраційні критерії для тих, хто підпадатиме під очищення влади. «Дублюються посади, які були в 2010-2014 роках, із періодом у 2014-2019 роках. Плюс додаються президент і народні депутати останнього скликання», – сказав він, додавши, що депутатів, які були на посадах із 2010 до 2014 року, це не стосується.
До того ж, за словами Бондаренка, особи, які підпадають під люстраційні критерії, не можуть займатися адвокатською діяльністю.
Ініціатива президента також зачепить суддів, які виносили рішення, що були визнані Європейським судом із прав людини такими, що порушують конвенцію. Тобто за помилку або за те, що суддя відмовив люстрованому у поновленні на посаді, сам суддя також підпадатиме під люстрацію.
З цього приводу юрист Андрій Вигиринський зауважив, що в Зеленського акцентують увагу на рішеннях Європейського суду з прав людини, але не зважають на те, що також є рішення цього ж суду, яке встановлює, що норми закону про очищення влади порушують права тих людей, які потрапили під люстрацію в 2015 році.
«З одного боку, суддю, який відхилив позов у частині поновлення на посаді, потрібно відправити під люстрацію, але саму людину не потрібно поновлювати на роботі. В цьому законопроекті суцільні протиріччя, які складно вписати в юридичну логіку. Не вистачало ще запровадити відповідальність депутатів за голосування. Такого немає ніде в світі», – сказав він.
Вигиринський також схиляєтья до того, що законпроерокт Зеленського з’явився заради піару за тиждень до виборів і не буде ухвалений.
«Верховна рада на сьогодні завершила свою роботу. І президент розумів, що вона не зможе розглянути цей законопроект навіть на рівні комітету, щоб сформувати висновок щодо цього документа. Не говорячи вже про голосування в першому, другому читанні, розгляд поправок і відхилень. Він це розумів? Очевидно», – впевнений юрист.
За його словами, фактично всі законопроекти, які вносяться до Верховної ради, що переобирається, обнуляються. «Ці документи потрібно буде вносити заново, коли буде сформована нова Верховна рада, нова коаліція, новий уряд. Отже цінність цього документу, який був внесений президентом, крім медійного обговорення, дорівнює нулю», – сказав він.
Звичайно, є невелика ймовірність, що законопроект знову буде поданий уже до нової Ради, але на тлі того, що КСУ рано чи пізно визнає закон «Про очищення влади» неконституційним, у цьому немає жодної потреби. До того ж, на переконання юристів, зараз у суспільстві немає такого гострого запиту на те, щоб були змінені всі чиновники періоду 2014-2019 років.
За словами Бондаренка, люстрація сама по собі достатньо складана категорія: «Коли люстрація запроваджувалася в 2014 році, тоді були передумови, зокрема Майдан. У 2019 році ми говоримо про мирний перехід влади у демократичний спосіб. Продовжується полювання на відьом, яке було за Порошенка».
«Люстрація – це не правовий інструмент, вона має тимчасовий характер. Це той варіант, коли в суспільства взагалі не виникає сумнівів щодо злочинного характеру діяльності попереднього режиму. Люстрацію потрібно було проводити в 1991 році, й навіть у 2014-му це не було доцільно», – переконаний юрист.
Андрій Вигиринський підкреслює, що закон «Про очищення влади» з’явився саме на тлі суспільного запиту. «При цьому він порушує не лише Конституцію України, але й низку міжнародних документів про захист прав і свобод громадян у частині права на працю та можливості застосування до людей санкцій чи покарань без доведення провини», – вважає експерт.
Щодо ініціативи Зеленського, то, за словами Вигиринського, вона обмежує виборче право та потребує внесення змін до нового Виборчого кодексу, який ще не підписаний президентом.
Рішення президента Зеленського про розширеня люстраційних критеріїв уже додане до Про-100 Матриці. Нагадаємо, в межах цього проекту Відкритий Університет Майдану спільно з аналітичним порталом «Слово і Діло» аналізує резонансні рішення перших 100 днів президента Зеленського щодо законності та популярності.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»