Верховна рада 11 липня ухвалила новий Виборчий кодекс. Згідно зі змінами (які набудуть чинності з 1 грудня 2023 року), вибори проводитимуться на основі пропорційної системи з єдиним загальнодержавним виборчим списком. Мажоритарку скасують, натомість Україну поділять на 27 виборчих округів. Партії формуватимуть у кожному окрузі свій список кандидатів. Ухвалення Кодексу відтягнули до останнього тижня роботи парламенту восьмого скликання. Хоча багато партій і депутати п'ять років тому йшли на вибори з обіцянками ввести відкриті списки й скасувати корупційну мажоритарку. «Слово і Діло» проаналізувало, хто впорався з цими обіцянками, а хто – ні.
Три політичні партії йшли на вибори з обіцянками змінити виборчу систему. «Блок Петра Порошенка» обіцяв добитися переходу до обрання парламенту за відкритими списками. «Батьківщина» обіцяла домогтись ухвалення закону про проведення виборів до ВРУ за пропорційною системою з відкритими списками. Радикальна партія обіцяла сприяти ухваленню закону про вибори за відкритими списками. Всі три політсили з обіцянками впоралися.
Хто з народних депутатів виконав обіцянки щодо зміни виборчої системи
Головна виконана обіцянка у спікера Верховної ради Андрія Парубія – докласти максимум зусиль для ухвалення закону про вибори народних депутатів за системою відкритих списків. Він, нагадаємо, став одним з авторів нового Виборчого кодексу (разом з Олександром Черненком і Леонідом Ємцем). Парубій так старався виконати своє зобов'язання, що під час розгляду закону 17 разів ставив на голосування питання повернення до необхідних поправок. І домігся свого.
Олександр Вілкул виконав дві обіцянки щодо голосування за Виборчий кодекс. Він запевняв, що особисто підтримає запровадження пропорційної системи виборів, також обіцяв, що «Опозиційний блок» проголосує за закон. «Хочу підкреслити, що ми будемо голосувати, безумовно, за Виборчий кодекс із відкритими списками. Але я хочу всім нагадати, що цей Виборчий кодекс зараз не має жодного сенсу, ці вибори за ним не відбудуться. Цей Виборчий кодекс може бути, а може не бути застосований лише за 5 років», – заявив він у травні. Вілкул проголосував за Виборчий кодекс, більш ніж половина фракції також підтримала закон.
Олексій Гончаренко також давав дві обіцянки щодо виборчого законодавства. В листопаді 2017 року він заявив, що підтримає Виборчий кодекс Андрія Парубія в другому читанні. Обіцянка виконана – він голосував «за». А в травні минулого року народний депутат пообіцяв, що «Блок Петра Порошенка» підтримає нове виборче законодавство. В підсумку фракція дала 67 голосів.
Про те, що фракція «Народного фронту» підтримає новий Виборчий кодекс (або пропорційну виборчу систему з відкритими списками), говорили Олександр Кірш, Олег Медуниця та Леонід Ємець. У підсумку фракція дала 43 голоси «за», обіцянки виконані.
Крім того, Кірш давав обіцянку ще й за себе особисто: «Якщо говорити про мій власний корисливий інтерес, то я в країні відомий більше, ніж на своєму окрузі, я не програю від того, що законодавство буде змінене в цьому напрямку, що вибори відбуватимуться за партійними списками, а не за мажоритаркою. Але голосувати «за» я буду не з цієї причини, а тому що це було обіцяно». Обіцяно – зроблено.
Олег Березюк ще в 2016 році пообіцяв, що «Самопоміч» підтримає законопроект про вибори до парламенту за пропорційною системою з відкритими списками. У першому читанні за проект Виборчого кодексу проголосували 20 членів фракції з 25, в другому читанні – всі 25.
Андрій Іллєнко виконав обіцянку про те, що депутати-свободівці голосуватимуть за зміну виборчого законодавства. «Я – безумовно, й голоси «Свободи» будуть «за» зміну виборчого законодавства», – заявив він у день голосування.
Фракція «Батьківщини» підтримає новий Виборчий кодекс і скасування мажоритарної системи – це обіцяли Юлія Тимошенко та Юрій Одарченко. 11 липня 14 членів фракції із 21 віддали свої голоси «за». Василь Амельченко навесні минулого року говорив, що Радикальна партія підтримає запровадження відкритих списків на виборах. Обіцянка виконана: 17 із 21 «радикала» – «за». Як і обіцяв Олександр Дубінін, закон підтримав УКРОП.
Виконали свої зобов'язання щодо нового виборчого законодавства Андрій Білецький, Олександр Домбровський, Андрій Денисенко, Артур Герасимов, Олександр Шевченко, Сергій Каплін, Григорій Шверк (незважаючи на те, що вважає Виборчий кодекс недосконалим), Владислав Голуб, Олег Кулініч, Максим Бурбак, Валерій Дубіль, Мустафа Найєм, Ігор Гузь.
Борислав Береза також як і обіцяв, голосував за Виборчий кодекс. «Я як мажоритарник підтримуватиму Виборчий кодекс. Тому що, незважаючи на те, що робиться на округах, як засівають – де грошима, де гречкою, де ремонтами тощо – я розумію, що скуповування голосів відбувається таке, якого ніколи не було. Тому мажоритарку потрібно вбивати», – вважає він. Юрій Бублик, хоча й пройшов до парламенту за одномандатним округом, також давав обіцянку підтримувати зміни до виборчої системи, й виконав її.
Юрій Тимошенко в 2017 році заявляв про готовність підтримати Виборчий кодекс, але лише «на догоду виборцям», оскільки сам голосувати за нього не хоче. Що ж, обіцянку він виконав, закон підтримав і виборцям догодив.
Рада ухвалила Виборчий кодекс: як голосували нардепиНовий Виборчий кодекс підтримали 230 народних депутатів, проти були вісім, ще 9 утрималися.
Народний депутат Вадим Підберезняк був проти змін до виборчого законодавство. «Вже було кілька спроб змінити виборче законодавство в Україні, багато кричали про відкриті списки, але ніхто не хоче говорити, що це під собою має на увазі. Я буду виступати проти зміни чинного законодавства, а особливо перед виборами до парламенту», – заявив він. За Виборчий кодекс у другому читанні він, як і обіцяв, не голосував.
Дмитро Білоцерковець наприкінці 2017-го запевнив, що не підтримуватиме Кодекс, який ухвалили в першому читанні. 11 липня він не голосував за фінальне рішення.
Борислав Розенблат, який пройшов до парламенту за одномандатним округом, скасування мажоритарки також не оцінив: «Закон абсолютно безглуздий і не відповідає жодним вимогам. Я не буду голосувати за цей закон і принципово говорю свою позицію, тому що люди залишаються без права мати свого депутата». За закон він не голосував. Не голосував за пропорційну виборчу систему й Сергій Рудик.
Костянтин Усов заявляв, що голосуватиме проти будь-якого Виборчого кодексу, якщо він не передбачатиме автоматичного зняття кандидатів із виборів за підкуп виборців. 11 липня нардеп голосував «проти», мотивуючи це тим, що в ньому не передбачена процедура зняття кандидатів за підкуп виборців. Обіцянка виконана.
Але деяких парламентарів у новому Виборчому кодексі хвилювали не лише мажоритарка та відкриті списки, а й гендерні квоти. Відповідно до ухваленого закону, передбачається запровадження гендерних квот в Україні на рівні 40%. У кожній п'ятірці виборчого списку мають бути як чоловіки, так і жінки. Крім того, квоти мають бути дотримані при формуванні загальнодержавного та регіональних виборчих списків.
Олександр Співаковський виконав обіцянку підтримувати запровадження гендерних квот у виборчому процесі. Обіцянку він виконав, віддавши голос «за» новий Кодекс. Віце-спікер Ради Ірина Геращенко обіцяла домагатися запровадження гендерних квот у виборчому законодавстві на рівні 30%. У підсумку вийшло навіть більше, Геращенко також проголосувала за закон.
Марія Іонова обіцяла подати поправки до виборчого законодавства про гендерні квоти. За її словами, це необхідно, щоб збалансувати кількість жінок і чоловіків у політиці, а також розширити можливості жінок. До Виборчого кодексу депутат подала 6 правок, у тому числі, щодо гендерних квот.
Головко, Тарута, Купрій та інші: хто провалив свої обіцянки
Володимир Мельниченко провалив одразу дві обіцянки. В листопаді 2017 році депутат пообіцяв голосувати за змішану виборчу систему, адже, на його думку, мажоритарка є більш ефективною, оскільки є прямий зв'язок із виборцями. Минулого року він заявив, що не підтримає новий законопроект про вибори за пропорційною системою з відкритими списками. В підсумку Мельниченко свою думку змінив і підтримав Виборчий кодекс, хоча той і суперечить його поглядам.
Михайло Головко запевнив, що представники «Свободи» голосуватимуть за відкриті списки. «Ми підтримуємо нове виборче законодавство, тобто відкриті списки. «Свобода» за це голосуватиме», – сказав нардеп. Але він, мабуть, не поширив цю обіцянку на себе: більшість «свободівців» закон підтримали, а сам Головко чомусь не голосував. Не голосував за Кодекс, хоча й обіцяв, Сергій Тарута.
У партійному фокусі: що змінить новий Виборчий кодексНовий Виборчий кодекс докорінно змінить політичні відносини в Україні. Політолог Олександр Радчук розбирався, до яких саме змін слід готуватися й чого не врахували в нових виборчих правилах гри.
Змінив свою думку й Володимир Арешонков. Спочатку він був готовий голосувати за Виборчий кодекс лише за умови, що він міститиме механізм відкликання депутатів. Незважаючи на те, що такий механізм у законі не прописаний, парламентар усе одно віддав голос «за».
Сергій Шахов обіцяв підтримувати Виборчий кодекс, але за умови функціонування мажоритарної системи, а також підтримати варіант системи з відкритими виборчими списками. Закон передбачав відкриті списки, й депутат був не проти цього, але не проголосував і провалив обіцянку.
Віталій Купрій та Євген Балицький обіцяли підтримувати виборчу реформу, але були відсутні на підсумковому голосуванні.
Нагадаємо, представник президента у Верховній раді Руслан Стефанчук вважає, що парламент ухвалив Виборчий кодекс із порушенням регламенту.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»