Центральна виборча комісія дорахувала майже всі бюлетені, до Верховної ради нового скликання проходять партії «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Голос», «Батьківщина» та «Європейська солідарність».
Проблема для всіх, крім «Слуги народу» полягає в тому, що політичні сили отримують дуже мало мандатів у парламенті, відповідно, всі, хто в списку далі 20-го місця, залишаються «поза справами». На мажоритарних округах більшість переможців також є кандидатами від «Слуги народу», й вони посунули багатьох відомих політиків. До Ради не проходять брати Добкіни, Сергій Пашинський, Сергій Лещенко, Володимир Литвин, Борислав Розенблат, Олександр Грановський, Надія Савченко, Борислав Береза, Ігор Кононенко, Олег Барна та інші.
«Слово і Діло» подивилося, що в соціальних мережах пишуть політики, яким не пощастило потрапити до нового парламенту.
«Народе мій, що ти наробив?! Ганебні вибори українського парламенту! Пародія на диктатора отримала всю владу, але й за все відповідатимуть перед людьми, перекладати відповідальність більше немає на кого. Я і наша команда – в опозиції до Зеленського та його всевладдя! Ми нікуди не йдемо й не припиняємо боротьбу за Україну», – написав Олег Ляшко. Його Радикальна партія на виборах-2019 набрала близько 4% голосів.
Партія Володимира Гройсмана «Українська стратегія» набрала лише 2,4% підтримки, але прем'єр-міністр не засмутився: «Ми сподіваємося на те, що всі мрії українців виправдаються. Щодо нашої команди, то ми продовжимо боротьбу за добробут та мир в Україні».
Знову намагалася потрапити до Верховної ради екс-регіоналка Олена Бондаренко, вона йшла за мажоритарним округом у Миколаївській області. Однак за неї проголосували лише 7,7% виборців. «131-й округ. Попередній результат – 50% за Зе-кандидата. Ну що ж. Виборці вирішили, що їм мало над собою експериментів. І вибрали слуг-лібертаріанців. Зауважу, що в світі немає країн, які сповідують лібертаріанство. Немає країн, де лібертаріанці повністю керують країною. Тому Україна – це перша країна, де влада буде користуватися й впроваджувати цю ідеологію в життя. Такий собі експеримент у лабораторії з 30-мільйонним населенням. Готуйтеся. Відбиратимуть останнє. І не кажіть, що ви це не обирали», – написала вона.
«За попередніми даними екзит-полів. Якщо дійсно в країні людей наших життєвих принципів і цінностей лише 1%, то стає тривожно. Не за наше майбутнє в політиці (без політики можна жити набагато спокійніше й успішніше) – стає тривожно за майбутнє нашої країни», – написав Анатолій Гриценко, якому не пощастило ані на президентських виборах, ані на парламентських. За даними ЦВК, «Громадянську позицію» оцінили трохи більш ніж 1% виборців.
«Я не ідіот. Мені щиро здавалося, що я все роблю правильно. Я завжди всі рішення ухвалюю сам і несу за них відповідальність. Ніколи не віддаю пас іншим лише з метою когось у чомусь потім звинуватити – ні. Я дійсно старався для харків'ян і дуже хотів харків'янам сподобатися. Все, що я робив, не мало подвійного дна, прихованих мотивів і хробака в душі. Але... вийшло так, як вийшло. Людей, які повірили мені, виявилося недостатньо для того, щоб від їхнього імені й за їх дорученням працювати в українському парламенті», – написав Олександр Грановський. За його суперника проголосували втричі більше виборців.
«Я програв вибори в Подільському окрузі й визнаю це з легким серцем, бо мій похід був експериментом, який мав на меті боротьбу на результат, але не перемогу будь-якою ціною. Ми разом із командою не займалися чорнухою, пройшли весь округ ногами, провели нон-стоп півтора місяця в класичній польової кампанії. Дива не сталося – мене поглинула політична Зе-хвиля, біля витоків якої мені пощастило опинитися в січні цього року. Така ось іронія долі», – оптимістично написав Сергій Лещенко. Він на своєму окрузі посів лише третє місце.
«Похід на мажоритарку для мене був викликом. Я пішла без партійної підтримки, як самовисуванка, й скажу вам відверто, це було нелегко. І, напевно, це був мій найважливіший досвід у політиці. Після кампанії на 199-му окрузі я не боюся жодної роботи в світі. Тепер я знаю про країну більше, ніж за попередні 5 років роботи. І знаю, що треба робити в новій Раді, щоб реформи не були «паперовими», – поділилася враженнями Світлана Заліщук.
«Переживання за країну, підтримка й допомога тисячам людей, усі зусилля чути й торкатися до долі кожного, служіння розумом, душею й серцем рідного краю виявилися недостатніми й навіть непотрібними. Не витримали «конкуренції» з трендом «слуги народу» – з одного боку. З іншого – із «засіванням» грошима, концертами, розвагами, частуваннями, підкупом, примусом і тиском. Все це стало вагомішим за незліченні багаторічні добрі справи», – сумно констатував Володимир Литвин. Його намагання на окрузі оцінили 25,7% виборців.
Нагадаємо, «Слово і Діло» проаналізувало, від якої політичної сили проходить більше жінок до Ради нового скликання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»