Відставку Луценка періодично обговорювали майже весь час його каденції. Та й сам генпрокурор регулярно повідомляв, коли планує звільнитися, ба навіть подавав заяву, однак досі залишається на посаді. Але після перемоги партії Зеленського на дострокових парламентських виборах, імовірно, Луценка таки звільнять. «Слово і Діло» пропонує подивитись, які обіцянки давав Луценко та як їх виконував протягом каденції.
До крісла генпрокурора Луценко сів 12 травня 2016 року й до 15 серпня 2019 року встиг дати 127 обіцянок. За три роки й три місяці Юрій Віталійович виконав 29% обіцянок, а 60% – провалив. Ще 11% обіцянок генпрокурора можуть бути реалізовані або не виконані до його офіційної відставки.
Найкраще генпрокурор виконував обіцянки щодо передачі до суду справ екс-посадовців, а найгірше він впорався з розкриттям та доведенням до суду резонансних справ, зокрема щодо Майдану, й, звісно ж, із множинними обіцянками щодо своєї відставки.
На початку каденції Луценко запевнив, що всі, хто вбивав людей на Майдані, будуть засуджені «очно або заочно», й провалив обіцяне.
«Усі решта справ, у яких підозрювані та обвинувачені перебувають за межами території України, як правило, ховаються на окупованих територіях або в Російській Федерації. Ми пройдемо процедуру заочного засудження, і всі, хто вбивав людей на Майдані, будуть або очно тут в Україні, або заочно тут в Україні засуджені до терміну, який встановить справедливий суд», – заявив Луценко, коли став генпрокурором.
До п’ятих роковин розстрілів людей на Майдані правоохоронці відзвітували, що були ухвалені 25 обвинувальних вироків щодо 35 осіб. За провадженнями Генпрокуратури ухвалені 10 обвинувальних вироків, винними визнані 11 осіб, серед них 8 службовців правоохоронних органів, 3 цивільних.
Провалив Луценко обіцянку передати до Міжнародного трибуналу справу суддів Конституційного суду РФ, які визнали Крим одним із суб’єктів РФ, за пособництво в окупації півострова. В червні 2019 року досудове розслідування зупинили через оголошення в розшук підозрюваних.
Не впорався він і з обіцянкою за півроку завершити розслідування Іловайської трагедії, коли 29 серпня 2014 року Путін гарантував гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточені, але колони наших воїнів впритул розстріляли разом із полоненими військовослужбовцями Збройних сил РФ. 366 осіб загинули, 429 отримали поранення, понад 300 потрапили в полон.
Військові експерти визначили причини трагедії, частину результатів роботи прокурорів передали до суду, але розслідування злочинів усе ще триває.
Вдалося Луценку виконати обіцянку передати до суду справу про держзраду президента-втікача Януковича. Він повідомив, що Янукович сам підписав листа з проханням ввести на територію України російські війська, про що оголосив представник Росії в ООН.
«Справа з підозри перейде в обвинувачення, коли генпрокуратура отримає стенограму з ООН та покази свідків оголошення цього листа. Після цього вже в першому кварталі 2017 року український суд у встановленому законом порядку заочно зможе приступити до розгляду справи Януковича про державну зраду», – пообіцяв він.
14 березня 2017 року Військова прокуратура передала до Печерського райсуду Києва справу Януковича. Генпрокуратура звинуватила Віктора Януковича в державній зраді та посяганні на територіальну цілісність і суверенітет України. Нагадаємо, на початку 2019 року суд визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни й заочно засудив його до 13 років позбавлення волі.
На початку каденції Луценко енергійно взявся «ловити велику рибу» серед корупціонерів, посадовців та політиків, але до вироків та гучних масових посадок так і не дійшло.
Два роки знадобилося генпрокурору, щоб виконати обіцянку передати до суду справи 23 затриманих екс-податківців Міністерства доходів і зборів, яких протягом доби затримували в усій країні та вертольотами доправляли до прокуратури.
«Процес із 52 підозрюваними, процес із 92 адвокатами, процес із 1209 томами за злочини про розкрадання 104 мільярдів гривень. Ми завершили це слідство лише завдяки партнерській допомозі МВС. Також я пишаюся діяльністю військових прокурорів, які, незважаючи на шалені виклики – і технічного, і правового характеру, – змогли всій країні продемонструвати ефективне затримання, слідство й сьогодні етап передачі (справи – ред.) до суду», – заявив він у березні 2019 року.
Дотримав слова Луценко й щодо гучної справи про перестрілку правоохоронців у Княжичах під Києвом. «Я можу гарантувати, що справи підуть до суду. Але, перепрошую, я не можу гарантувати рішень судів», – уточнив він.
10 квітня 2019 року Генпрокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно п’яти керівників Нацполіції, що невдало керували операцією в Княжичах, під час якої сталася трагічна стрілянина, внаслідок чого загинули четверо працівників поліції.
Так і не довів до кінця Луценко справу проти нардепа Новинського, якого підозрювали в тиску на УПЦ та викраденні помічника митрополита Володимира Сабодана. Генпрокурор ще в грудні 2017 року запевнив, обвинувальний акт проти депутата незабаром буде скерований до суду. В серпні 2019 року справа все ще розслідувалася.
Не зміг Луценко відібрати в Новинського і його бізнес, коли пообіцяв повернути до державної власності Миколаївський та Чорноморський суднобудівні заводи. Судові розгляди щодо цих підприємств досі тривають і невідомо, коли й чим закінчаться.
Цікаво спостерігати за еволюцією обіцянок Юрія Віталійовича щодо своєї відставки. Вперше він дав таку обіцянку як раз у день призначення на посаду, 12 травня 2016 року, зазначивши, що планує керувати генпрокуратурою півтора року.
«Я прийняв пропозицію Петра Олексійовича Порошенка про своє призначення й одразу сказав, що я розглядаю це як термін близько півтора року. За цей час я хочу, щоб під моїм захистом зміг вирости й сформуватися абсолютно новий європейський інститут», – заявив він тоді.
За півтора року він пообіцяв не лише звільнити крісло генпрокурора, а й узагалі піти з політики та громадського життя, але за однієї умови – в разі провалу. Судячи з того, що Луценко досі при посаді й живе активним політичним життям, на його думку, провалу він не зазнав.
Була в Луценка й хвилинка слабкості, коли він подав президенту заяву на звільнення на початку розслідування справи Гандзюк, але Порошенко не прийняв його відставку.
Після цього він обіцяв піти з посади спочатку після президентських, а потім – парламентських виборів, але нещодавно генпрокурор нагадав, що за законом він призначений на шість років.
Раніше ми писали, як Луценко виконував обіцянки протягом трьох років перебування на посаді генпрокурора.
Також ми писали, що НАБУ зобов’язали відкрити ще одне провадження проти Луценка.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»