Продовжують вирувати пристрасті навколо заяви майбутнього депутата від «Слуги народу», переможця на 25-му окрузі в Дніпропетровській області Максима Бужанського, який у своєму Telegram-каналі назвав журналістку «Нового времени» Ольгу Духнич «тупою вівцею». У партії «Слуга Народу» вибачилися перед журналісткою, але дорікнули їй за «оціночні судження щодо особистих почуттів, які обраний народний депутат нібито має до СРСР та певних українських політиків». Чи можна було не опускатися до взаємних образ та вирішити конфлікт цивілізовано в юридичній площині, «Слово і Діло» запитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
На думку юриста, в Україні є юридичні механізми, які дозволяють і одну, і другу сторони притягнути до певної відповідальності, але в суспільстві немає звички вирішувати конфлікти в суді.
Журналістка під час інтерв’ю з Разумковим сказала, що Бужанський «ностальгує за СРСР та часами Януковича» й до неї можуть виникнути запитання, чому вона так вважає. «Але в Бужанського було кілька варіантів відповісти на це. Він міг би запитати на її сторінці в соцмережі, чому вона так вважає, або звернутися до суду про спростування недостовірної інформації», – зазначив юрист.
Є зауваження в юриста й до вислову про «тупу вівцю». «Парламентарі, навіть з точки зору зарубіжної практики, можуть обзивати один одного як хочуть. У межах, умовно кажучи, своєї касти. Був такий міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. У нього був відомий вислів: «Пробачте, пане спікере, але ви – дупа!». Це було резонансно, але не вважалося проблемою, тому що відбулося в межах кастових відносин. Щодо звернення до журналіста, ба навіть будь-якої людини, то такі вислови можуть розцінюватись як образа і бути підставою для звернення до суду. Можливо, це було б правильно», – вважає Москалюк.
З іншого боку, оціночне судження, про яке йшлося в заяві «Слуги народу», з боку журналістки, тобто суб’єктивне сприйняття конкретної людини, в суді не сприймається як наклеп чи образа. Водночас у Бужанського вже відбувся перехід на персоналії. «Він міг би сказати, що вона є недостатньо освіченою або недостатньо розумною – це оціночне судження», – пояснив юрист.
На його переконання, такі ситуації краще вирішувати саме за допомогою юридичних механізмів.
«Що таке право? Це цивілізований спосіб вирішення конфлікту. Це може бути складніше певною мірою, ніж просто назвати когось «тупа вівця», але з точки зору існування цивілізованого суспільства, це правильніший варіант», – впевнений юрист.
Москалюк зазначив, що навіть регіонали собі не дозволяли так зухвало публічно зневажати своїх опонетів. «Це вже перетинання якоїсь межі. З іншого боку, навіть якщо Бужанський ностальгує за Радянським Союзом, це не крамольні речі. Чому така реакція? Це не настільки критично, але наразі відображає рівень дискусії», – сказав він.
Юрист нагадав, що згідно з Конституцією, нардеп користується таким поняттям, як індемнітет, – правом висловлюватися й не бути притягненим за свої висловлювання до відповідальності. Але при цьому є чітке застереження, що депутат не має права ображати когось і зводити наклеп.
«Щодо Бужанського, то на нього не поширюється індемнітет, і не лише через те, що він ще офіційно не склав присяги. Я думаю, що це був ексцес, тобто поведінка самого Бужанського, а не певна тенденція в ставленні «Слуги народу» до журналістів. Хоча реакція партії мала би бути більш жорсткою. І я думаю, що якби так висловився представник іншої фракції, то реакція СН була б кардинально протилежною», – сказав Москалюк.
Раніше «Слово і Діло» писало, як у соцмережах відреагували на заяву Богдана про те, що для спілкування із суспільством журналісти не потрібні.
Також ми повідомляли, як експерт оцінив підхід Офісу президента в роботі зі ЗМІ.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»