Верховна рада дев'ятого скликання проведе своє перше засідання 29 серпня. Попереду найцікавіше: вибір спікера (вже очевидно, що їм буде Дмитро Разумков зі «Слуги народу»), створення коаліції («Слуга народу» цілком може обійтися однопартійною більшістю), роздача посад у комітетах і перші ухвалені рішення. «Слово і Діло» проаналізувало особливості попередніх скликань парламенту.
З восьми скликань парламенту лише половина відпрацювала належний за законом термін – II, III, IV і VI скликання. Перше скликання пропрацювало чотири роки, п'яте – півтора року, сьоме – два роки, восьме – зовсім трохи не дотягнуло до п'яти років.
До анексії Криму кількість народних депутатів було 450, після анексії стало 423. Протягом роботи найпершого скликання парламенту змінилося три спікери, в інших скликаннях в основному по два. Двічі головою Верховної ради були Іван Плющ (I і III скликання), Володимир Литвин (IV і VI скликання), Олександр Мороз (II і V скликання).
Відкриває перше засідання Ради, нагадаємо, найстарший за віком нардеп. У III та IV скликаннях це була Ярослава Стецько, в V та VI скликаннях – Іван Герасимов, в VII - Юхим Звягільський, а в VIII зробили виняток і перше засідання відкривав Олександр Турчинов.
Підготовча група новообраних народних депутатів зараз обговорює, скільки в новій Раді буде комітетів і хто їх очолить. До 1998 року комітети називалися постійними комісіями, і їх було 23. Найбільша кількість комітетів – 30 – була під час роботи VII скликання, в минулому скликанні було 28 комітетів.
Найпліднішим було VI скликання парламенту, депутати змогли ухвалити 5 тисяч 361 рішення (законопроекти, постанови та інші документи). Під час роботи I скликання ухвалили 1 тисячу 576 рішень, у II – 2 тисячі 349, в III – 2 тисячі 875, у IV – 3 тисячі 328, у V – 1 тисяча 172, в VII – 1 тисяча 692, в VIII – 2 тисячі 703.
Перші документи, які ухвалює нова Верховна рада, зазвичай стосуються організації її роботи. Минуле скликання на першому засіданні працювало активніше за інших – ухвалили 7 рішень.
Депутати першого скликання Ради можуть похвалитися тим, що були причетні до прийняття дійсно історичних документів – декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України. Друге скликання парламенту ухвалило Конституцію України в 1996 році і ратифікувало договір про дружбу і співробітництво з Росією (він втратив свою чинність 1 квітня 2019-го). У 2010 році Рада шостого скликання проголосувала за сумнозвісні «харківські угоди» – угоду між Україною і Росією про перебування Чорноморського флоту РФ на території нашої країни. Рада сьомого скликання встигла ратифікувати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом.
Нагадаємо, раніше ми писали, які гучні законопроекти попередньої Верховної ради можуть бути проголосовані новим парламентом.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»