У 1933 році президентом США громадяни обрали Франкліна Делано Рузвельта. Економіка Америки переживала найпотужнішу економічну кризу в своїй історії, яку згодом назвуть Великою депресією. Щоб припинити голодні бунти на вулицях міст, Рузвельт обіцяв у перші 100 днів на посаді доручити уряду вжити невідкладних економічних заходів, які були прописані в його передвиборчій програмі «Новий курс». Відтак в американській політичній практиці зародилася «концепція 100 днів» - часового періоду, який вважається достатнім для оцінки того, наскільки передвиборчі слова нового лідера країни не розходяться з його справами в адміністрації. Вважається, що вплив президента на політичні процеси в країні у цей період є надпотужним, а стиль керування при цьому сприймається виборцями як новий.
27 серпня президентству Володимира Зеленського виповнюється рівно 100 днів. Протягом цього часу за даними аналітиків «Слова і Діла», Зеленський дав 78 обіцянок (якщо додати туди ще й передвиборчі обіцянки, то 180, а це удвічі більше, ніж наобіцяв його попередник Петро Порошенко), підписав 302 укази та ініціював 13 законопроектів, здійснив 20 поїздок по Україні та 77 разів контактував з представниками інших країн (у тому числі здійснив 5 закордонних візитів). Утім, чи варто оцінювати «перші 100» Зеленського за класичними ознаками: виконання обіцянок, кадрова політика, подані законопроекти? Адже у квітні виборці довірили керувати країною не комусь з політичних «динозаврів», а новому обличчю: успішному шоумену з Кривого Рога без будь-якого досвіду в керуванні державою. Доречно говорити про ефект, який спричинив прихід до влади Зеленського та його команди новобранців, на політику, економіку та дипломатію України за перші 100 днів.
Політика
Найбільший політичний успіх Зеленського у перші 100 днів президенства – результат дострокових парламентських виборів. Підсумкові 254 місця представників «Слуги народу» у парламенті стали неочікуваними навіть для самої політсили. В особистій розмові, в день голосування, майбутні народні депутати від СН зізнавалися авторові цих рядків, що у партії розраховують загалом на 190-200 мандатів.
Під час передвиборчої кампанії соціологи стверджували, що на округах мажоритарники від партії, однойменної з популярним серіалом, автоматично отримували +13%-17% до рейтингу незалежно від прізвища. Особистий бренд Зеленського та очікувані з ним перспективи зіграли під час парламентської кампанії вирішальну роль. Володимир Зеленський — перший український президент, чия партія де-факто сформує монобільшість у Верховній Раді. Та чи буде ця коаліція однієї партії ефективною, питання відкрите. Під прапорами «Слуги народу» до парламенту потрапили люди з різними переконаннями, без досвіду у політиці, дехто без вищої освіти. Якщо президент вирішить використати монобільшість для лобіювання інтересів бізнес-груп, як це часто робили його попередники, то його захмарний рейтинг почне стрімко танути ще до зими.
Поява шоумена у кріслі глави держави мала ефект землетрусу для старих еліт. Наслідки цього політичного катаклізму за 100 днів відчули не лише у столиці, а й у містах. Особливо ті «розбійники», яких Зеленський публічно вичитував під час нарад.
Економіка
Економіка, як відомо, розмовляє мовою цифр. У день, коли Зеленський підняв над головою булаву (20 травня):
- згідно з курсом НБУ, за 100 гривень на міжбанку можна було купити 3 долари 79 центів. 27 серпня вже більше – $3,99. Після короткочасного падіння у червні, в липні гривня зміцнилася до рекордного за останні 3 роки показника у 25,13 грн. за долар та з невеликими коливаннями зафіксувалася на цьому рівні.
- 100 кубометрів газу для потреб населення коштували 59,9 грн (тут і далі - за даними Нафтогазу, без урахування ПДВ). Через 100 днів газ подешевшав до 46,63 грн/сто кубів.
- ВВП за підсумками першого кварталу 2019 року зріс на 2,2% (порівняно з аналогічним періодом 2018 року). Зростання ВВП у другому кварталі (квітень-червень) перевищило найоптимістичніші очікування та, за даними Держстату, склало 4,6%.
На думку економістів, поточне покращення показників економіки не можна напряму пов'язувати з приходом до влади Зеленського:
— на валютний курс впливають сезонні фактори(головні з яких – гарний врожай та купівля ОВДП зовнішніми інвесторами),
— ціна газу знижується через сприятливу кон’юнктуру ринку (до того ж, якою вона буде взимку – невідомо),
— ВВП зростає швидше за очікувані темпи через традиційний для поствиборчого періоду сплеск споживчих настроїв населення.
Президент протягом 100 днів надсилав позитивні сигнали міжнародній бізнес-спільноті. Пообіцяв вже на початку 2020 року відкрити ринок землі, реформувати суди, оптимізувати податкову систему, провести адміністративну реформу уряду, записував звернення з закликом вкладати гроші в Україну, напряму спілкувався з інвесторами під час бізнес-конференцій.
Відповідно до тексту української Конституції, економіка – царина відповідальності Верховної ради та уряду. Зеленський пішов у «клінч» з кабінетом міністрів Володимира Гройсмана та розпустив парламент вже у перший день президентства. Очікується, що «зелена» коаліція внесе кандидатуру прем’єра та затвердить склад нового кабміну на початку вересня. Об’єктивно оцінити наскільки ініційоване Зеленським оновлення виконавчої та законодавчої влади вплинуло на поліпшення показників бюджету можна буде за підсумками не перших, а наступних його 100 днів на посаді.
Дипломатія та війна
Повернення російської делегації до Парламентської асамблеї ради Європи 25 червня , хоч і відбулося у перші 100 днів Зеленського, його не можна зарахувати до дипломатичних поразок президента. Відповідне рішення в ПАРЄ кулуарно схвалили ще до президентських виборів в Україні. Так само помилково вважати, що нещодавні заяви Еммануля Макрона і Дональда Трампа про ймовірне повернення Росії до G7 пов’язані за слабкістю позицій України на міжнародній арені після зміни влади. Президенти Франції та США грають у власну гру: перший намагається укріпити позиції своєї країни всередині ЄС, другий – не хоче допустити остаточного геополітичного дрейфу Москви у бік Пекіну. Зрештою, за підсумками саміту Великої сімки у Біарріці, той же Макрон визнав, що лідери західного світу не дійшли консенсусу з питання повернення Росії до G7. Найважливіше у цій ситуації, що Захід, як і раніше, не визнає анексію Криму та не ставить під сумнів роль Росії у конфлікті на Донбасі. Власне, як і сам Зеленський.
За перші 100 днів нової влади українці так і не почули відповіді на найважливіше питання: як «у Зеленського» планують завершити війну на Донбасі. Ситуація на фронті не змінилась: терористи продовжують обстріли, українські військові ведуть вогонь у відповідь, гинуть люди з обох боків, страждає цивільне населення. Останні 5 років довели, що цю війну неможливо зупинити одними лише кадровими ротаціями або дзвінком Путіну, один з яких Зеленський зробив після вбивства бойовиками «ДНР-ЛНР» чотирьох захисників України 6 серпня. З іншого боку, цей епізод, разом з розведенням військ у Станиці Луганській, засвідчив, що президент є прихильником дипломатичного, а не військового варіанту розв’язання конфлікту.
100 днів виявилося замало, щоб зробити висновок наскільки дії президента виправдали очікування громадян. За даними квітневого опитування Київського міжнародного інституту соціології, українці протягом стартового періоду роботи нового глави держави хотіли побачити зниження тарифів (39,1% з-поміж 2004 респондентів), подання до парламенту законопроектів про зняття недоторканності з нардепів, суддів і глави держави (35,5%), прискорення розслідування найбільш резонансних корупційних злочинів (32,4%). Восени працюватиме Верховна рада 9-го скликання, буде сформовано новий кабінет міністрів, призначено генпрокурора. Тож, хоче того Зеленський чи ні, а з того моменту вся відповідальність за вирішення цих завдань ляже на його плечі.
Богдан Машай, спеціально для «Слово і Діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»