30 серпня Віктор Сорока посеред ночі зірвався до столичного аеропорту «Київ» у Жулянах. У ЗМІ повідомили, що його син, український моряк Василь Сорока, разом із трьома десятками інших ув’язнених у Росії та Криму українців повертається додому. Тоді чоловік ще не знав, що ці новини — російський фейк. Українські журналісти радо поширили його, не отримавши жодного (!) офіційного підтвердження інформації про звільнення бранців від причатних до перемовин осіб.
Хронологія
Першим новину про початок процедури повернення на Батьківщину незаконно утримуваних у Росії та на окупованих територіях українців опублікував Telegram-канал «Незигарь» (29 серпня о 21:03). Паралельно інформацію такого ж змісту розмістив паблік «Шаурма Зеленського». Трохи пізніше те ж саме повідомив у мессенджері головний редактор радіостанції «Ехо Москви» (друг пресс-секретаря Путіна Пєскова та приятель самого президента РФ) Олексій Венедиктов. Близько опівночі 30 серпня колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов на сторінці у Facebook написав: «Сьогодні відбудеться обмін полоненими. Тримаємо кулаки!».
Поворотний момент у масштабуванні фейку: Facebook-пост Руслана Рябошапки. Новопризначений генеральний прокурор зранку 30 серпня поширив допис такої собі Анни Іслямової (за кілька годин обидва його видалили). Та написала: «Молимося. Обмін завершився: моряки Сенцов, Балух, Гриб летять додому. Чекаємо». Цього виявилося достатньо, щоб десятки телекамер невдовзі заповнили зал очікування у Жулянах, а в інформаційних стрічках з'явилися новини про, начебто, завершення процесу звільнення заручників (або його очікування у найближчі години). Журналісти продовжували нарощувати спровоковану з Росії лавину чуток про звільнення бранців навіть попри офіційну заяву Юлії Мендель. О 8:30 речник президента Володимира Зеленського повідомила, що перемовини тривають, а про їх результати повідомлять пізніше.
Звідки ноги
«Незигарь» — анонімний канал у Telegram, який нині має близько 250 тисяч підписників. 28 листопада 2018 року журналісти російського інтернет-видавництва «Проект» випустили розслідування, в якому стверджували: за «Незигарем» стоять конкретні високопоставлені кремлівські чиновники, а не якісь невідомі «правдоруби». Інший згаданий Telegram-паблік «Шаурма Зеленського» куди більш скромний за охопленням та має всього близько 23 тисяч фоловерів. Перший допис у каналі «Шаурми» датований 5 червня 2019 року. 2 липня «Незигарь» поширив перший допис порівняно маленької за аудиторією «Шаурми Зеленського». До 1 вересня таких дописів було вже 9, у тому числі — про початок звільнення полонених. Чому пов’язаний з Кремлем популярний російський політичний TG-канал раптом почав «передруковувати» повідомлення новоствореного (українського?) невеликого ресурсу «Шаурма Зеленського»? Однозначної відповіді на це питання немає, але не треба бути генієм, щоб зрозуміти інше: між адміністраторами цих пабліків може існувати зв'язок.
Ілля Пономарьов не надав жодних доказів твердженню про повернення українських ув’язнених додому. Більше того, пан Пономарьов навіть не вказав джерела, з якого отримав інформацію. Анна Іслямова, яку ЗМІ назвали «співробітницею Верховної ради», працювала у парламенті попереднього скликання помічником депутата Артура Палатного. Чому Руслан Рябошапка зробив репост допису саме Іслямової невідомо: у відкритому доступі немає даних про те, що ця пані має хоч якесь відношення до перемовин про звільнення полонених. Власне, як і сам генеральний прокурор Рябошапка.
Російський інтерес
Хвиля російських фейків про повернення бранців додому мала конкретне завдання: «вибити» для Кремля найбільш вигідну позицію у переговорному процесі. За інформацією головного редактора Censor.net Юрія Бутусова, у Москві висувають Києву нові умови повернення незаконно засуджених українців. Зокрема, вимагають віддати росіянина Володимира Цехама. Цемах — колишній командир «бригади протиповітряної оборони ДНР» і ключовий свідок у справі збитого над Донбасом Боїнгу рейсу MH17. 26 червня його затримали на території ОРДЛО українські спецслужби. Російське видання The Insider також повідомляє, що російська сторона хоче додати до списків на звільнення засуджену за вбивство полковника СБУ Олександра Хараберюша Юлію Прасолову.
1 серпня невідомо де, ким і коли зроблена фотографія папірця з рукописним текстом нечіткого змісту послугувала підставою для заголовків про, начебто, звільнення голови Офісу президента Володимира Зеленського Андрія Богдана. І так само без жодних офіційних підтверджень за 29 днів розтиражовані у мас-медіа повідомлення анонімних російських Telegram-каналів стали причиною безпідставного ажіотажу на користь Росії довкола емоційно болючої теми звільнення полонених. В епоху соціальних мереж українські журналісти починають забувати свою головну місію: першими поширювати правду, а не порожні сенсації.
Богдан Машай, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»