Росія збирається побудувати в Криму два вертольотоносці на заміну аналогічним французьким кораблям Mistral, які так і не дійшли до РФ. Відтак Росія має намір закрити потребу в авіаносних кораблях, що залишилася після відмови Франції передати РФ аналогічні кораблі. Чим це загрожує Україні та й усьому світові?
Про те, що Росія збирається будувати в Криму вертольотоносці, повідомили російські ЗМІ. За даними ТАСС, перші два російські універсальні десантні кораблі (УДК) будуть закладені на суднобудівному заводі «Залив» в окупованому Криму в травні 2020 року. Вони матимуть водотоннажність до 15 тис. тон, а також зможуть нести на борту понад 10 бойових вертольотів різних класів. Крім того, УДК здатний перевозити до тисячі і більше осіб морської піхоти, а також бронетехніку. Побудувати і здати замовнику головний корабель планується до 2027 року, а серійний корабель – до початку 2030 років.
Літаючий Чорнобиль: яку «диво-зброю» випробовують у РФПід Архангельськом вибухнув пристрій, використання якого було визнане небезпечним ще в середині минулого століття.
Росія не вперше намагається обзавестися кораблями такого класу. Відома історія з двома вертольотоносцями типу Mistral, які будувалися в кооперації з французькими фахівцями. Відповідну угоду між РФ і Францією було укладено в грудні 2010 року. Обидва кораблі планувалося передати до складу Тихоокеанського флоту РФ. Як пояснювалося, закупівля «Містралів», повинна була дати російському флоту повноцінні кораблі управління, засіб для транспортування морської піхоти, забезпечити довгострокову присутність військових контингентів РФ у віддалених районах, а також дати їм авіаційну підтримку, яку не здатний надати старий авіаносець «Адмірал Кузнєцов», що більшу частину свого «життя» ремонтується.
Однак «Містралі» так і не були передані до Росії через її агресію до України. Згодом Франція продала обидва вертольотоносці Єгипту, повернувши Росії вже виплачений за них аванс у розмірі майже 1 млрд євро. Очевидно, що Росія не відмовилася від ідеї отримати УДК, але вирішила побудувати їх власними силами, причому на українських заводах, розташованих в анексованому Криму.
Що це означає для України?
По-перше, це ще один сигнал до того, що Росія не збирається розлучатися із Кримом, принаймні, в середньостроковій перспективі (нагадаємо, головний корабель повинен бути побудований, принаймні, до 2027 року).
По-друге, якщо в найближчі 8-10 років Україна не поверне Крим, то поява російських «Містралів» на півострові несе величезну загрозу для нашої країни. Росія отримає додаткові кошти доставки десанту на материк і суттєво посилить своє чорноморське угруповання, яке і без того майже безперервно поповнюється новими кораблями.
Наприклад, буквально кілька днів тому до ЧФ РФ прибув новий російський морський тральщик «Іван Антонов», а з 2014 року Росія додатково перекинула до Криму 6 підводних човнів і 7 надводних бойових кораблів – і це не враховуючи кількох десятків допоміжних суден і катерів.
З іншого боку, зовсім необов'язково, що російські УДК взагалі залишаться в Криму. Нагадаємо, французькі «Містралі» спочатку передбачалося спрямувати до Тихоокеанського флоту. Поставка не відбулася, однак потреба в таких кораблях на ТОФ нікуди не зникла.
І, нарешті, далеко не факт, що ці кораблі взагалі будуть побудовані в строк. Як відомо, російська військова промисловість страждає від запроваджених відносно РФ санкцій, через що виконання програми переозброєння, в рамках якої і планується побудувати російські УДК, постійно доводиться «зрушувати вправо».
Проблеми виникають не тільки у споруджуваних кораблів. Тиждень тому стало відомо, що через санкції підводні човни «Новоросійськ», «Ростов-на-Дону» і «Старий Оскол» отримали старі радянські акумуляторні батареї замість імпортних. Ці батареї не дозволяють перебувати під водою понад 72 години, тоді як завдяки імпортним батареям субмарина могла би занурюватися під воду на термін до 5 діб. Проблема виявилася вже в Сирії, куди прибули три підводні човни, перейшовши через два моря в надводному положенні.
Однак в будь-якому разі вертольотоносець – це корабель, призначений для експедиційних дій: висадки десанту та його авіаційної підтримки. Це говорить про те, що Росія і надалі не виключає будь-яких наступальних дій, якщо не стосовно України, то стосовно будь-якої іншої країни.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»