Конфіскація незаконно набутого майна стане можливою у рамках цивільного процесу. Про це «Слову і Ділу» в коментарі сказав юрист Олексій Подосінов. Нагадаємо, Рада ухвалила у першому читанні президентський невідкладний законопроект про впровадження механізму так званої «цивільної» конфіскації корупційних активів. Документ передбачає повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (від 5 до 10 років ув’язнення), яка була скасована рішенням КСУ на початку року.
Законодавчу ініціативу Зеленського вже «охрестили» законопроектом про «цивільну» конфіскацію, хоча в ньому немає такого формулювання. Йдеться про те, що конфіскацію незаконно набутого майна, активів та інших цінностей можна буде здійснити не в рамках кримінального, а цивільного процесу.
Очевидно, таким шляхом вирішили йти після того, як КСУ скасував попередній закон про незаконне збагачення, який порушував принципи презумпції невинуватості, тому що він містив формулювання, за яким обвинувачений у кримінальному процесі мав доводити свою невинуватість, що суперечить і Конституції, і українському та європейському законодавству.
«Якщо в кримінальному процесі тягар доведення провини лежить на державі і діє принцип презумпції невинності, то в цивільному – відповідач теж може надавати свої докази. У порядку цивільного процесу кожна сторона зобов'язана доводити ті факти, на які посилається», – пояснив Подосінов.
За його словами, законопроект передбачає, що спочатку НАБУ має встановити факт незаконного збагачення та звернутися з позовом до суду в порядку цивільного судочинства. Суд встановлює факт незаконного придбання майна та конфіскує його.
«І на підставі вже цього встановленого факту вносяться дані до Єдиного реєстру досудових кримінальних проваджень, особі повідомляють про підозру, триває судовий розгляд, вже за наявності рішення цивільного суду, і виноситься вирок за кримінальним провадженням», – додав юрист.
За словами Подосінова, справи, які були закриті раніше за незаконне збагачення, не можуть бути реанімовані. Щодо строків позовної давності, він відмітив, що проектом закону передбачається 4 роки до моменту, коли закон набуде чинності.
«У цивільних відносинах такі варіанти можливі, а в кримінальних – закон не має зворотньої сили», – підкреслив він.
Додамо, що в законопроекті не прописано чітко, як вираховується сумма, від якої настає кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. Йдеться про набуття активів, які не відповідають доходам у розмірі 15 тисяч неоподаткованих мінімумів. І тут виникає питання: який неоподаткований мінімум брати до уваги.
За різними показниками йдеться про те, що до відповідальності будуть притягувати в разі, якщо людина не зможе пояснити, звідки в неї будинок, квартира, машина, дорогоцінності чи інше майно вартістю від 300 тисяч гривень до 14,5 млн гривень. Розбіг в сумі суттєвий, але експерти мають розібратися до другого читання, що, власне, мається на увазі.
Нагадаємо, ми писали, як голосували нардепи за законопроект про покарання за незаконне збагачення.
Також ми детально розбирались з юристом, що таке цивільна конфіскація, та що пропонує в своєму законопроекті президент.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»