Реформа прокуратури, яка почнеться після набуття чинності ухваленого Верховною радою законопроекту президента Володимира Зеленського, передбачає повне перезавантаження органів прокуратури, переатестацію і суттєве скорочення її співробітників. Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів адвокат Андрій Подосінов.
Нагадаємо, президент запропонував ліквідувати військову прокуратуру, призупинити діяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до 1 січня 2021 року і перейменувати Генпрокуратуру в «Офіс генерального прокурора».
Крім того, генеральний прокурор повинен мати вищу юридичну освіту. Цю норму скасували в 2016 році, що дозволило стати генпрокурором Юрію Луценку.
Набуття чинності закону передбачає, що всі прокурори вважаються попередженими про звільнення у зв'язку зі скороченням.
«В цілому передбачається на третину зменшити кадровий склад прокуратури. Замість 15 тисяч буде 10 тисяч прокурорів. Це передбачає збільшення зарплат прокурорів», – сказав Подосінов.
За його словами, припиняються функції органів самоврядування прокуратури, в тому числі кваліфікаційної дисциплінарної комісії. «Цілком логічно, оскільки вони повністю перезавантажують всю прокуратуру. Зараз звільнити прокурора без висновків цієї комісії неможливо. Те саме стосується і підвищення на посаді», – пояснив юрист.
Замість цього будуть створені кваліфікаційно-оціночні комісії, які проведуть атестацію всіх прокурорів. «Чи буде переатестація дієвою? Тут прогнозів не хочу давати, тому що терміни встановлено маленькі. За трудовим законодавством особа може бути в статусі такої, що попереджена про звільнення, протягом двох місяців. Коли закон набуде чинності, комісії повинні встигнути переатестувати всіх за два місяці. Не знаю, чи встигнуть?», – зазначив Подосінов.
Ті, хто пройдуть атестацію, будуть призначені прокурорами вже у новоствореному Офісі генерального прокурора або в обласній чи окружній прокуратурах.
Скоріш за все, через те, що колишні прокуратури, по суті, ліквідуються, звільнення тих, хто не встигне пройти атестацію, буде автоматичним. «Напевно, такі жорсткі терміни в два місяці були встановлені з урахуванням досвіду реформування МВС», – зазначив юрист.
Що стосується ліквідації військової прокуратури, Подосінов позитивно оцінив цю новацію.
«Цілком закономірний і правильний висновок про ліквідацію військової прокуратури, яку непрофесійні дії попереднього військового прокурора довели до такого стану. На мій погляд, одна з причин ліквідації військової прокуратури в тому, що її співробітники виконували невластиві їм функції і підміняли роботу своїх колег», – зазначив юрист.
За його словами, реформа передбачає, що після повного перезавантаження військові прокуратури не зникнуть, а працюватимуть як управління при окружних, обласних прокуратурах і Генпрокуратурі.
«Єдиний негативний нюанс, що нинішні військові прокурори позбудуться статусу військовослужбовців. З урахуванням того, що в країні йде війна, і прокурорам доведеться працювати з військовослужбовцями, у них також повинен бути такий же статус. Це не тільки соціальний захист прокурора, а й повноваження у випадках, коли процесуальні дії припускають застосування зброї і в ситуації, де треба виїжджати на місце події, приміром, обстріл. Цивільний прокурор, побоюючись за своє життя, може відмовитися, звільнившись, а військовий прокурор повинен виконувати наказ», – зазначив Подосінов.
Позитивно оцінив юрист те, що прокурори зможуть самостійно без рішення суду обирати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Зараз у випадках, коли точно відомо, що відповідач не ховатиметься від слідства, прокурору доводиться все одно звертатися до суду щодо обрання запобіжного заходу, витрачати час, завантажувати суд додатковою роботою, хоча досить особистого зобов'язання.
Нагадаємо, ми писали, що Чумак озвучив терміни для початку реформи військової прокуратури.
Також ми повідомляли, що Чумак розсекретив декларації військових прокурорів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»