19 вересня Верховна рада ухвалила закон про реформу прокуратури від президента Володимира Зеленського. Тепер Генпрокуратуру повинні перейменувати в Офіс генерального прокурора, ліквідувати військову прокуратуру, зменшити штат прокуратури і призупинити діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до 1 січня 2021 року.
«Слово і Діло» вирішило розібратися в тонкощах нового законопроєкту.
Доктор юридичних наук, експерт Центру політико-правових реформ Борис Малишев підкреслив, що мета законопроекту — перезавантаження всіх органів прокуратури, до яких, за даними соціології, дуже низький рівень довіри.
За його словами, одні з найважливіших змін стосуються атестації кадрів.
«Зокрема, буде створено нову структуру органів прокуратури, до якої «старі» кадри зможуть приєднатися тільки за умови успішного проходження процедури атестації», — констатував юрист.
Він наголосив, що атестація включатиме кілька етапів: іспит зі знання законодавства, співбесіда та можливі інші етапи, які визначать положення про порядок проходження атестації.
«Вкрай важливий нюанс в тому, що якщо кадр не пройде один етап атестації, наприклад, не набере необхідної кількості балів, то на наступний етап вже не допускається», — акцентував Малишев.
Максимальну чисельність працівників органів прокуратури скоротять з 15 тис. до 10 тис. осіб, зазначив експерт.
Юрист додав, що не варто сприймати атестацію, як спосіб урізати штат, адже головна мета — очистити прокуратуру від непрофесійних і недоброчесних кадрів.
«Новий набір кадрів проходитиме за такою ж моделлю, як і атестація діючих прокурорів», — уточнив Малишев.
За словами юриста, особливість нового закону полягає ще й в тому, що тепер не потрібно відпрацьовувати в місцевій прокуратурі для того, щоб претендувати на більш високу посаду наприклад, в Офісі генерального прокурора.
Експерт зауважив, що повноваження генерального прокурора розширені, але не настільки істотно, як роздмухують.
«Наприклад, набір кадрів, атестацію генпрокурор не проводитиме одноосібно, будуть комісії із залученням громадськості, міжнародних експертів. Набір нових кадрів — також за колегіальним рішенням», — розповів Борис Малишев.
Четвертий місяць роботи президента: як Зеленський виконує обіцянкиЗвільнення полонених українців, парі з мером Дніпра, відкриття ринку землі та робота з парламентом: які обіцянки вдалося виконати Зеленському на четвертий місяць роботи.
Він позначив, що генпрокурор отримує права в тій частині, що йому потрібно більше затвердити підзаконних актів і порядків порівняно з нинішнім станом.
Крім того, за словами юриста, новий законопроект остаточно скасовує в прокуратурі класні чини та форму.
Експерт зазначив, що статус прокурора матимуть тільки ті особи, які виконують одну або кілька функцій прокуратури, передбачених безпосередньо в КУ.
«Новий документ передбачає суттєве збільшення зарплат. Базовий оклад підвищується з 12 до 15 прожиткових мінімумів. Далі заплановано ще два етапи підвищення», — підкреслив Малишев.
Експерт звернув увагу на те, що відповідно до закону припиняється діяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури (КДКП) і Ради прокурорів — до 1 вересня 2021 року.
«Це потрібно, щоб істотно перезавантажити прокуратуру, набрати нові кадри, налагодити роботу, а вже потім нові прокурори сформують зі свого складу КДКП. До 2021 року дисциплінарні і кадрові функції КДКП виконуватимуть комісії, які будуть створені при Офісі генпрокурора і обласних прокуратурах», — прокоментував реформу прокуратури Борис Малишев.
Нагадаємо, в Раду за перший тиждень роботи внесли більше законопроектів, ніж зазвичай за місяць. «Слово і Діло» подивилося, хто головні законотворці тижня.
Також пропонуємо дізнатися, як президент України виконував обіцянки за підсумками четвертого місяця. Підсумки роботи Офісу Зеленського — в нашому дайджесті.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»