Супротивники «формули Штайнмаєра» фактично виступають проти Мінських угод, тому що сама формула істотно не впливає на їх зміст. Про це в коментарі «Слову і Ділу» сказав адвокат «Столичної колегії адвокатів» Геннадій Дубов.
Проблематика ухвалення «формули Штайнмаєра» поділяється на дві площини – юридичну та політичну.
«З юридичної точки зору, в принципі, весь Мінський процес не має статусу міжнародних переговорів, які можуть завершитися ухваленням актів міжнародного права. Тому що самі Мінські угоди не мають статусу міжнародно-правового договору», – сказав Геннадій Дубов.
Виходячи з цього, вся переписка, в тому числі й ті листи, які днями було підписано сторонами Мінського процесу, в юридичному сенсі не мають загальнообов'язкового характеру.
Україна погодила «формулу Штайнмаєра». Що це означає для країни?Українська влада схвалила текст так званої «формули Штайнмаєра», яка передбачає мирне врегулювання на Донбасі.
«Вони не мають ознак міжнародно-правових актів і документів, починаючи з 2014 року і закінчуючи останніми зустрічами», – сказав юрист.
Дубов зазначив, що особливість міжнародного права полягає в тому, що не існує механізму, який може змусити виконувати будь-які норми. «Немає якихось міжнародних сил або органів примусу для виконання міжнародних актів і угод», – уточнив він.
Наприклад, коли Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію відпустити захоплених у Керченській протоці українських моряків, звучали застереження, що в разі невиконання морські судна РФ не пускатимуть у міжнародні порти.
«В цьому разі йдеться про можливість непрямого тиску. До того ж, Кремль повернув до України наших моряків в рамках обміну, уникнувши прямого виконання рішення трибуналу», – пояснив юрист.
У подібних випадках може використовуватися санкційний тиск або інші важелі впливу, але безпосередньо змусити державу ухвалити той чи інший закон ніхто не може. Щодо Мінських угод, протоколів, листів – вони навіть не мають статусу міжнародного права.
«Це такі політичні домовленості, які фактично, є, скажімо так, джентельменськими. Підписаний в Мінську лист не може зобов'язати Україну ухвалити будь-який закон. Це, найімовірніше, аргумент на користь того, щоб це зробити, але не підстава», – сказав Геннадій Дубов.
На його думку, проблема Мінських домовленостей полягає в тому, що в пунктах 9-12 не зрозуміло, що та в якій послідовності треба виконувати, звідси і різночитання.
«В українському законодавстві передбачено лише тимчасовий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. А в Мінських угодах йдеться про те, що законодавство після виборів має бути постійним», – навів приклад юрист.
Основне питання полягає в тому, як юридично будуть наповнені подальші угоди. «Наприклад, питання про народну міліцію дуже суперечливе. З одного боку, це може бути дружинник, який регулює рух. А з іншого – хлопці з танками, «Градами», «Ураганами», «Торнадо». Теоретично і те, й інше – народна міліція, але за своїм змістом – різні речі. Щодо виборів, то геть не зрозуміло, що буде прописано, хто буде мати право голосувати, хто зможе висувати свої кандидатури, в яких судах можуть бути оскаржені результати? Сотні питань», – сказав Геннадій Дубов.
Юрист вважає, що по суті, Мінські угоди є дуже широкою рамкою, яка незрозуміло, чим буде наповнена. Залежно від цього може бути як перемога, так і зрада.
Нагадаємо, раніше ми розбиралися, яку ціну може заплатити Україна за завершення війни на Донбасі.
Також «Слово і Діло» писало, що Лавров назвав «формулу Штайнмаєра» поступкою.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»